Сербія прагне до членства в Європейському Союзі, однак продовжує зміцнювати свої зв’язки з Росією. На тлі війни в Україні, яка розпочалася у лютому 2022 року, ЄС стикається з найбільшим викликом в зовнішній політиці за три десятиліття, що вимагає від блоку нових стратегій стосовно країн Східного сусідства, а також Росії.
Експерти підкреслюють, що “неможливо сидіти на двох стільцях одночасно, особливо якщо вони так далеко один від одного”. Багато країн регіону бояться, що агресія Росії проти України може спонукати сербський реваншизм і підривати стабільність Західних Балкан.
Зовнішня політика Сербії: між Заходом і Москвою
Президент Сербії Олександр Вучич продовжує стверджувати про своє прагнення до членства в ЄС, підтримуючи регіональну інтеграцію, проте Сербія відмовляється приєднатися до санкцій проти Росії. Багато росіян обирають Сербію як місце для ведення бізнесу або уникнення мобілізації, що свідчить про потужні сербсько-російські зв’язки. Європейська комісія зазначає, що “Сербія добре просунулася на своєму шляху до ЄС”, попри існуючі ризики.
Ситуація у Косово та на Балканах
Косовський уряд розглядає Сербію як продовження Росії. У випадку відновлення конфлікту страждатимуть не лише косовари, але й сусіди Сербії. За словами албанського прем’єра Альбіна Курті, ймовірність нового збройного конфлікту на Балканах різко зросла після вторгнення Росії в Україну.
Вплив Росії на Західних Балканах
Необхідно зазначити, що загроза з боку Росії на Західних Балканах не є перебільшеною. Сербія не є простим союзником Кремля; це швидше питання стратегічної гри. З урахуванням поточних економічних і політичних умов, країни регіону шукатимуть підтримки не лише від ЄС, але й від Китаю, Туреччини та інших держав.
Можливості для ЄС
ЄС має можливості для вирішення ситуації. Зокрема, потрібно посилити економічну допомогу, розвивати фінансову та стратегічну інтеграцію, зважаючи на зміну ставлення суспільства до європейських цінностей. Крім того, узгодження питання щодо Косово, а також прогрес у переговорах щодо членства з іншими країнами регіону можуть суттєво зменшити вплив Росії.
Проблеми, які виникають у надрах політики країни, можуть стати каталізатором подальших підривних дій з боку Росії. Однак, зусилля ЄС можливі, і вони можуть відкрити нові шляхи для стабільної та плідної співпраці.
