За останні три роки Росія активно використовувала ракети і безпілотники для руйнування критично важливої інфраструктури в Україні, але коли подібні акти агресії намагаються реалізуватися в сусідніх європейських країнах, західні уряди, зокрема, уникають звинувачувати Москву.
Про це йдеться в повідомленні, опублікованому виданням.
Нещодавно, в грудні, підводний кабель Estlink 2, що з’єднує Естонію та Фінляндію, зазнав пошкоджень. Європейський Союз назвав це “намереними і скоординованими діями”, але без ясно визначених винуватців.
Після цього фінські правоохоронці затримали нафтовий танкер Eagle S, який, як вважається, був частиною тіньового флоту Росії. На його борту було виявлено обладнання для спостереження, що свідчить про спроби Росії використати його для диверсійних дій, зокрема, для завдання шкоди лінії Estlink 2.
Незважаючи на численні акти диверсій, європейські уряди продовжують уникати визнання того, що відбувається, як війни. Напади на стратегічні об’єкти, зокрема заводи з виробництва боєприпасів, ймовірно, є передвісниками масштабних військових операцій. Хоча слідчі підозрюють, що за цими актами стоїть Росія, але ЄС надає перевагу термінам “дестабілізація”, уникаючи вживання слова “війна”.
Це уникання свідчить про політичну культуру, в якій лідери прагнуть уникати реального визнання насильства з боку держави.
“Європейські уряди вагаються у своїх діях на підтримку України в протистоянні російському вторгненню, і досі не мають чіткої стратегії для стримування або протидії диверсійним загрозам на їхніх територіях. Визнання активних військових дій Росії не призведе до миттєвої реакції, однак термін ‘війна’ може цілком змінити акценти у розумінні ситуації,” — йдеться в статті.
Від часу розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Європа покладала відповідальність за військові проблеми на Вашингтон, але сьогодні це вже не може залишатися задовільним підходом.
“Кожен лідер в Європі має усвідомити, що Путін намагатиметься змінити весь європейський порядок, тоді як Сполучені Штати втрачають статус надійного союзника,” — додано у статті.
Хоча європейські країни ще не готові до активного планування військових дій, вони мають потужний військовий потенціал та сучасні технології.
“Агресивні дії Путіна разом із байдужістю з боку США можуть стати поштовхом для Європи взяти на себе відповідальність за свій захист. Перший крок у цьому процесі — визнання того, що вже відбувається: називати війну війною,” — підсумовується у матеріалі.
