Росія має амбіційні плани щодо Арктики, проте спосіб їх реалізації залишається невизначеним. Для Сполучених Штатів це, ймовірно, означатиме повернення до атмосфери, подібної до Холодної війни, замість нового етапу конкуренції між великими державами в Арктиці.
Програма Росії та Євразії продовжує тривалу традицію незалежних досліджень стосовно основних політичних, соціальних та безпекових тенденцій в регіоні, що постраждав від війни Росії проти України. Лідери регулярно звертаються до наших досліджень, аби отримати чіткі та актуальні аналітичні розробки, які допомагають їм приймати політичні рішення.
Активна зовнішня політика Кремля розширює російський глобальний вплив у часи, коли Сполучені Штати та інші західні країни дедалі більше розділені або поглинуті внутрішніми проблемами. Проект «Повернення глобальної Росії» вивчить амбіції Кремля стати гравцем у віддалених регіонах, де його вплив давно вважався нейтралізованим, інструменти, які він використовує, щоб кинути виклик ліберальному міжнародному порядку, і практичні варіанти західної політики для реагування на цей новий виклик.
Арктичні амбіції Росії
Амбіції Росії в Арктиці привернули зростаючу увагу на заході протягом останнього десятиліття, оскільки зміна клімату відкриває нові можливості в регіоні для навігації та дослідження його багатств. Москва з обережністю спостерігає за тим, що вважає загрозою з боку Сполучених Штатів та НАТО щодо своїх позицій і амбіцій у цьому регіоні. Риторика Кремля щодо західного впливу стає все більш гучною, узгодженою з підвищеною військовою активністю та амбіційними економічними і інфраструктурними проектами.
Історичний контекст
Інтерес Росії до Арктики має глибокі історичні корені, що простягаються до XVI століття, коли завоювання Сибіру було мотивоване безперервним пошуком нових ресурсів і безпечних торгових шляхів. Сучасна позиція Росії в Арктиці є невід’ємною частиною її загальної конфронтації із Заходом, в якій Європа є основним театром. Погрози в Арктиці та відповідна риторика обумовлені низкою факторів, включаючи підготовку до малоймовірного, але потенційно катастрофічного конфлікту в Європі.
Виклики для реалізації амбіцій
Чи зможе Росія реалізувати ці амбіції, залишається під знаком питання. Її ядерні та звичайні військово-морські сили на північному заході Росії стають дедалі вразливішими до довгострокових ударних можливостей НАТО. Невідомо, чи можливий розвиток Північного морського маршруту (ПМР) перетворити його на основний торговий шлях між Європою та Азією, враховуючи зростаючу конкуренцію з інших країн та невизначений попит на вуглеводні.
З одного боку, збереження військової присутності в Арктиці важливе для російських амбіцій; з іншого боку, військові ресурси та бюджети стикаються з серйозними обмеженнями. Обсяги інвестицій, необхідні для розвитку інфраструктури та виконання арктичних проектів, можуть перевищити можливості держави, особливо з огляду на зменшення доходів від експорту вуглеводнів і вплив нових західних санкцій.
Наслідки для світової безпеки
Намір Росії зміцнити свої позиції в Арктиці і її військова активність вже викликають зростання напруги не тільки в межах організації НАТО, а також можуть спровокувати конфлікт, що матиме серйозні наслідки для безпеки. Безумовно, труднощі, з якими стикається Росія у своїх планах, залишають простір для дипломатії, але протиріччя між активною російською політикою та все більш відчутною реакцією з боку НАТО підштовхують ситуацію до межі.
