Європейський Союз функціонує як цілий блок із 27 державами-членами, які обговорюють питання та ухвалюють рішення одностайно, але за лаштунками існує негласна угода, що великі три країни — Франція, Німеччина та Велика Британія — беруть на себе провідну роль у зовнішній політиці.
Вплив великих трьох
Ці три країни відрізняються від більшості інших держав-членів ЄС кількома факторами, що дозволяють їм впливати на розвиток подій у сфері зовнішньої політики. По-перше, вони можуть покладатися на свою вагу, щоб впливати на події, і менш залежні від багатосторонніх інститутів. По-друге, вони здатні обирати платформи, адже ЄС є лише одним із кількох релевантних інституційних середовищ, в яких вони можуть діяти. По-третє, великі три беруть участь у формуванні політики у набагато більшому обсязі, ніж інші країни.
Нерівність та роль малих держав
Хоча формально всі держави-члени ЄС є рівними, насправді ситуація є складнішою. Країни з більшими ресурсами грають незмінно провідну роль у формуванні зовнішньої політики, а менш розвинені держави змушені миритися з цим через переваги, які отримують у результаті участі у колективних рішеннях.
Вплив єврокризи
Єврокриза стане критично важливим фактором у визначенні майбутнього розвитку зовнішньої політики ЄС. У разі розпаду єврозони зовнішня політика ЄС буде під загрозою, тоді як стабільна єврозона може привести до поступового відновлення зовнішньої політики.
Взаємодія між великими трьома
Взаємодія між Німеччиною, Францією та Великою Британією має вирішальне значення для формування зовнішньої політики ЄС. Німеччина відкритіша до більшої ролі ЄС, тоді як Франція прагне зберегти свою суверенність, а Велика Британія все ще вирішує питання щодо своєї участі в ЄС. Їхній підхід буде впливати на спроби досягти більшої координації в зовнішній політиці.
Висновки
Майбутнє зовнішньої політики ЄС у значній мірі залежатиме від готовності великих країн взяти на себе більшу відповідальність. Важливо, щоб усі держави-члени могли брати участь у процесі прийняття рішень, а його розвиток залежатиме від здатності великих трьох співпрацювати, незважаючи на їхні амбіції та інтереси.
