Астрономи зробили вражаюче відкриття, виявивши незвичайну групу з п’яти карликових галактик, що знаходяться у тісній взаємодії на відстані приблизно 117 мільйонів світлових років від нашої планети.
Цю інформацію оприлюднили 19 листопада у журналі The Astrophysical Journal Letters. Карликові галактики, на відміну від своїх більших “братів”, мають значно меншу масу та світність, адже містять лише кілька мільярдів зірок, у той час як у стандартних галактиках їх може налічуватися сотні мільярдів.
Нещодавно виявлені карликові галактики мають притягальний блакитний колір, містять велику кількість газу і активно формують нові зірки. Вони отримали позначення D1, D2, D3, D4 і D5, при цьому увагу дослідників привернули особливо D3 і D4, які демонструють ознаки припливних взаємодій, у яких гравітаційні сили галактик змінюють їхні форми.
Таким чином, утворилися “припливні хвости” — витягнуті області, що складаються зі зірок і міжзоряного газу, які тягнуться від галактик, що впливають одна на одну.
Варто зазначити, що карликові галактики рідко зустрічаються в групах. За статистикою, менше п’яти відсотків відомих карликових галактик мають сусідів, а ймовірність, що одна карликова галактика буде поруч із чотирма іншими, є вкрай малоймовірною — становить менше 0,004%.
Попри ці надзвичайно низькі шанси, дослідники підкреслили:
“Ми ідентифікували унікальну групу карликових галактик, де всі п’ять членів вирівняні майже по прямій лінії на небесній площині, а три з них обертаються в одному напрямку.”
Відкриття цієї групи карликових галактик ставить під сумнів загальноприйняті уявлення про формування та еволюцію Всесвіту. Група дослідників з Університету Йонсе в Сеулі (Південна Корея) виявила це рідкісне угруповання, аналізуючи дані різних астрономічних спостережень, що допомагають створити детальні карти космосу.
Дослідники оцінюють загальну динамічну масу цієї групи приблизно в 60,2 мільярда сонячних мас. Найбільша з галактик, D2, має зоряну масу близько 275 мільйонів сонячних мас, тоді як найменша, D4, налічує лише 14,7 мільйонів. Для порівняння, маса нашої галактики, Чумацького Шляху, становить близько 1,5 трильйона сонячних мас.
Особливою рисою цього угруповання є його геометрія: п’ять галактик вирівняні майже в одну лінію, а три з них мають однаковий напрямок обертання. Така конфігурація суперечить панівній космологічній моделі ΛCDM, яка передбачає хаотичне угрупування галактик.
“Чому вони обертаються в одному напрямку? Це поставило серйозне запитання, яке не може бути пояснене моделлю ΛCDM”, — заявив один з авторів дослідження, Санджая Паудель.
Вчені вважають, що ці галактики могли утворитися з однієї хмари газу, що ускладнює відповідність моделям ΛCDM. Проте залишається невизначеним, чи це угруповання є фізичною реальністю, чи випадковим проєкційним збігом.
Подальше дослідження цих п’яти галактик може пролити світло на процеси формування та розвитку карликових галактик. Вчені вважають, що подібні об’єкти могли формуватися під впливом гравітації на ранніх стадіях розвитку великих галактик або внаслідок зіткнень, що викидали речовину в космос.
Карликові галактики значно сприяють розумінню еволюції галактик. Багато з них, особливо “неправильних” форм, нагадують первісні галактики раннього Всесвіту, що дозволяє дослідникам зазирнути в його космологічну історію.
На закінчення, лише нагадаємо, що понад 20 карликових галактик обертаються навколо Чумацького Шляху, але всі вони розташовані окремо і не утворюють таких скупчень.