Президент Франції Еммануель Макрон терміново обговорив ситуацію з Дональдом Трампом та окремо з Володимиром Зеленським у понеділок ввечері, після того, як лідери найбільших військових держав Європи залишили гламурний палац Єлисейських полів у Парижі.
Якими досягненнями міг похвалитися французький президент? Чи був надзвичайний саміт щодо безпеки успішним?
Що дратує критиків Європи, так це відсутність чіткої відповіді. Різні європейські нації говорять різними голосами, хоча й поділяють багато цінностей і цілей.
Проте в умовах чорно-білого мислення, що панує у Вашингтоні та Москві, де світ поділений на сильних і слабких, європейська тонкість може сприйматися як слабкість.
Під цим безжальним світлом понеділкової зустрічі, територія конференції не дала результату.
Лідери підвищили сподівання. Саміт стало центральною темою новин відразу після його оголошення.
Голова оборонного альянсу НАТО, керівники Європейського Союзу та лідери найвпливовіших військових націй Європи терміново зібралися разом.
Вони намагалися привернути увагу Дональда Трампа. Вразити його. Здобути місце за столом переговорів на мирних переговорах, які він планує провести з Володимиром Путіним, щоб обговорити майбутнє України.
Європа була – і досі є – розчарована, що її обійшли.
Україна – європейська нація. Її доля вплине на весь континент.
В залежності від того, як рішуче Путін виходитиме з будь-яких мирних переговорів, служби безпеки Європи бояться, що він може звернути увагу на підрив суверенітету інших країн.
Балтійські країни, що сусідять з Росією, відчувають себе особливо вразливими.
Однак лідери не допомогли своїй справі в понеділок.
Так, вони стверджують, що знайдуть способи витратити більше на власну оборону, як вимагає Трамп, попри національні занепокоєння обмеженими бюджетами та кризою вартості життя.
Парижська зустріч навіть обговорила можливість направлення європейських військ в Україну для контролю над можливим перемир’ям – що було б немислимим ще кілька тижнів тому.
Це те, чого хоче президент США.
Але зрештою ті лідери в Парижі не зуміли сформулювати стійку позицію, що могла б змусити бізнесмена президента США приготуватись до серйозного діалогу.
Причин цього чимало, незважаючи на відчуття терміновості в Європі щодо України та європейської безпеки загалом.
Чимало європейських лідерів серйозно розлючені, що їм доводиться танцювати під дудку Дональда Трампа.
Розчарування, яке вирвалося з вуст звичайно стриманого канцлера Німеччини Олафа Шольца, було відчутним, коли він залишав зустріч у Парижі.
«Обговорення можливості відправлення європейських військ в Україну абсолютно передчасне і абсолютно недоречне в даний час. Я навіть трохи дратуюсь цими дебатами», – наголосив він.
Він наполягав, що слід переконатися в рівноцінному розподілі відповідальності між США та Європою щодо України.
Шольц, ймовірно, скоро виявиться безробітним. У Німеччині у неділю відбудуться вибори, які, за прогнозами, він програє.
Він також пережив кілька незвично емоційних сплесків вдома останнім часом, імовірно, під тиском.
І все ж важливо зауважити, що він далеко не єдиний серед європейських лідерів, які підозрюють, що Дональд Трамп має намір швидше відсторонитися від України та перенаправити свою увагу кудись ще. Можливо, на Китай?
Вони також стурбовані, що президент США не лише має намір зменшити оборонний щит, який його країна пропонувала європейським союзникам з часів Другої світової війни, але й що Європа тепер може знадобитися для захисту себе від нього та його політики.
Тон, який зайняв прем’єр-міністр Великої Британії після зустрічі в Парижі, контрастує з цими темнішими європейськими настроями.
Він відкрито прагне використати «особливі стосунки», які Великобританія сподівається зберегти з Вашингтоном, як міст між Європою та США.
Ту міст, який Сір Кір Стармер прагне не зруйнувати, заявляючи виборцям вдома, що європейська безпека є їхнім національним інтересом.
Він, виглядає, залишається непохитним перед підготовкою Росії до особистих переговорів зі США в Саудівській Аравії.
Досі не призначена дата для того великого саміту між Трампом і Путіним.
Сір Кір сподівається скористатися можливістю, щоб висунути позицію Європи під час свого візиту до Вашингтона на зустріч з президентом США наступного тижня.
США повинні залишитися на стороні своїх союзників, проголосив прем’єр-міністр.
Якщо ні, європейським лідерам доведеться продовжити зустрічі, поки вони не зможуть дійти згоди з питанням України та спільної безпеки.
Якщо вони знову зазнають невдачі, тіні над стабільністю цього континенту можуть потягнутися далі.
