Сер Ісаак Ньютон, видатний фізик та математик, відомий своїми законами руху та гравітації, ще у 1704 році стверджував, що світ може закінчитися у 2060 році. Цю думку він зафіксував на аркуші паперу, де також містилися його математичні обчислення, що дійшли до нас протягом більше трьох століть.
Як Ньютон визначив дату кінця світу?
Ньютон грунтував свої прогнози на біблійних пророцтвах, зокрема на фрагментах, що говорять про Армагеддон — битву, в якій силу добра веде Бог, а сили зла — земні правителі. Він опирався на тексти книги Одкровення та Книги Данила.
У своїх розрахунках учений застосував “пророчий принцип”, за яким один день згідно Священного Письма відповідає одному року. Відталкуючись від періоду “1260 днів”, Ньютон взяв за стартову точку 800 рік нашої ери, позначений створенням Священної Римської імперії. Додавши 1260 років, він визначив 2060 рік як рік можливого кінця.
У своєму листі Ньютон пояснював: “Час, часи та половина часу становлять 42 місяці або 1260 днів, що відповідає трьом із половиною рокам”.
Доповнював він свої міркування попередженням проти надмірного спекулювання на тему кінця світу, адже “Христос повернеться, як злодій уночі”, і ніхто не знає точної дати.
Чи вірив Ньютон у свої розрахунки?
Незважаючи на свої обчислення, Ньютон зауважував, що 2060 рік не є остаточним моментом кінця світу. Він писав: “Це може відбутися пізніше, але я не бачу причин, чому це має статися раніше”.
Учений наголошував, що невірні прогнози можуть нашкодити репутації біблійних пророцтв: “Я говорю про це не для того, щоб стверджувати, коли настане кінець, а щоб зупинити безглузді припущення тих, хто часто пророкує дату й ганьбить святі пророцтва, якщо їхні передбачення не збуваються”.
Наука та релігія: поєднання у працях Ньютона
Ньютон займаючися фізикою та математикою, також пильно досліджував богословські аспекти, намагаючись розшифрувати біблійні тексти та виявити їхні приховані закономірності. Проте його проекти щодо прогнозування майбутнього були скоріше арифметичними, а не складними математичними моделями.
Професор історії науки Стівен Снобелен зазначає, що Ньютон не був науковцем у сучасному розумінні, а натурфілософом, що прагнув знайти зв’язок між наукою, історією та релігією.
Хоча Ньютон користувався авторитетом у наукових колах, його обчислення мали біблійне підґрунтя, а не наукові факти. Його інтерес до кінця світу більше сягав богословських роздумів, ніж наукової аргументації. Однак той факт, що один з найблискучіших розумів в історії намагався передбачити початок Апокаліпсису, надає цій темі містичної привабливості.
