Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України, основною метою арешту майна є запобігання його приховуванню, пошкодженню або знищенню. Проте постає питання: чи може потерпілий ефективно виконати цю норму, якщо майно передано йому в управління?
Ситуація з ТЕЦ
У 2018 році, в контексті гучної газової справи, суд оголосив арешт на дві теплоелектроцентралі у Львівській області – Новояворівську та Новороздільську, передавши їх в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Згодом АРМА, з другого разу, знайшло управителя для цих ТЕЦ — компанію «Нафтогаз Тепло», яка є дочірньою компанією Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Цікаво, що процес відбору управителя проходив за спрощеною процедурою, для чого було ухвалене окреме розпорядження Кабінету Міністрів.
Проте НАК «Нафтогаз України» стала потерпілою у цій справі. Як це узгоджується з правомочностями потерпілого?
Проблема з управлінням арештованими активами
У випадку арештованого майна, основне завдання — зберегти його до моменту ухвалення остаточного рішення у справі. Однак, якщо мова йде про підприємства, їх діяльність повинна продовжуватись, інакше це призведе до економічних втрат.
Саме тому активи передаються в управління АРМА, яке має забезпечити їх збереження та можливе зростання економічної вартості. Проте агентство зобов’язане контролювати ефективність управління та у випадку неналежного виконання — повідомляти правоохоронні органи.
Діалектика потерпілого та управителя
Таким чином, ТОВ «Нафтогаз Тепло» продовжує управляти ТЕЦ, викликаючи запитання щодо узгодженості цього статусу як потерпілого.
Відповідно до КПК, потерпілого визначають як особу, якій завдано збитків внаслідок кримінального правопорушення, з правом на відшкодування. Отже, потерпілий має залишатися пасивним учасником справи, але чи зможе він утриматися від використання статусу управителя для досягнення власних цілей?
Фінансова ситуація ТЕЦ
Як підтверджує діяльність ТЕЦ під управлінням «Нафтогаз Тепло», кредиторська заборгованість підприємства зросла на значну суму. Це викликає побоювання, що борг утворився на основі невиплачених рахунків за постачання газу. Подібна ситуація може свідчити про можливі зловживання і корупційні ризики.
Висновки та шляхи вирішення
АРМА часто скаржиться на недосконалість законодавства, яке не дозволяє агентству ефективно виконувати свої функції. Це призводить до розробки нових законопроектів, які не завжди відповідають реальним потребам у сфері управління арештованими активами.
Таким чином, ситуація з арештованими ТЕЦ ілюструє ключові проблеми управління активами в Україні, зокрема відсутність чітких процедур та правової визначеності у виборі управителів. Необхідно зосередитись на розв’язанні цих проблем для забезпечення відповідального та прозорого управління арештованими активами.
