Президент Володимир Зеленський підписав закон, який, на думку критиків, ослаблює незалежність антикорупційних органів України, це викликало протести в кількох містах та міжнародну критику.
Новий закон надає генеральному прокуророві контроль над Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), і критики стверджують, що це підриває їхню владу.
У своїй заяві в середу Зеленський зазначив, що обидва агентства все ще “працюватимуть”, але їх потрібно очистити від “російського впливу”.
Після проходження закону сотні людей зібралися у Києві на найбільший антиурядовий протест з початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.
Демонстрації також відбулися у містах Львів, Дніпро та Одеса.
“Ми обрали Європу, а не автократію,” – йдеться на плакаті одного з демонстрантів. “Мій батько не загинув за це,” – сказав інший.
Генеральний прокурор України, лояліст Зеленського Руслан Кравченко, тепер зможе перепризначати корупційні розслідування потенційно більш слухняним слідчим та навіть закривати їх.
У своїй нічній промові Зеленський розкритикував ефективність антикорупційної інфраструктури України, зазначивши, що справи “лежали в спокої”.
“Немає раціонального пояснення, чому кримінальні провадження на мільярди ‘висіли’ роками,” – заявив він.
Він додав, що генеральний прокурор забезпечить “неминучість покарання” для тих, хто порушує закон.
Для критиків законодавства це суперечить понад десятирічним зусиллям у справі демократії та боротьби з корупцією.
Ці прагнення сприяли Євромайдану та падінню проросійського президента Віктора Януковича у 2014 році, після чого настало вторгнення Росії та загибель сотень тисяч людей.
Уряд України зазначив російський вплив як причину для обмеження повноважень НАБУ.
За день до прийняття цього суперечливого закону, Служба безпеки України та офіс генерального прокурора провели обшуки та арешти, націлені на можливих російських шпигунів у НАБУ.
Цей крок викликав занепокоєння серед західних союзників України.
Незалежна антикорупційна система України була створена за наполяганням та під наглядом міжнародних партнерів десять років тому.
Це було ключовою передумовою для їхньої допомоги та зміцнення зв’язків, оскільки Україна проголосила демократичний курс під час початкового вторгнення Росії у 2014 році.
“Європейський Союз стурбований останніми діями України щодо своїх антикорупційних установ,” – заявив представник Європейської комісії Гійом Мерсьє.
“ЄС надає Україні значну фінансову допомогу, умовою якої є прогрес у питаннях прозорості, судової реформи та демократичного управління.”
Боротьба з корупцією також є ключовою вимогою для України в її заявці на вступ до ЄС.
Європейський комісар з розширення Мартіна Кос розкритикувала ухвалення цього закону.
“Розбирання ключових запобіжників, що захищають незалежність НАБУ, є серйозним кроком назад,” – написала Кос у соціальних мережах, зазначивши, що ці два органи є “необхідними” для європейського шляху України.
Заступник прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка зазначив, що запевнив Мартіну Кос у тому, що не буде компромісів у боротьбі з корупцією, і що “усі основні функції залишаються незмінними.”
Дмитро Кулеба, який у минулому році залишив посаду міністра закордонних справ, сказав, що це був “поганий день для України” і що президент стоїть перед вибором – або на стороні народу, або ні.
Посли країн групи G7 висловили бажання обговорити тиск на НАБУ та САП з українським керівництвом.
Однак союзники України вкрай не хочуть скорочувати допомогу та співпрацю в той час, коли їх війська зазнають труднощів на фронті.
