Президент України Володимир Зеленський звинуватив Володимира Путіна у спробах “зірвати” дипломатичні зусилля щодо забезпечення негайного припинення вогню.
У своєму пості в соціальних мережах він закликав США посилити тиск на російського президента, заявивши, що лише “сила Америки” може завершити війну.
Український лідер зазначив, що Путін “робить все можливе, щоб зірвати дипломатію, встановлюючи надзвичайно складні та неприйнятні умови з самого початку, ще до припинення вогню”.
Під час прес-конференції в четвер Путін підтвердив ідею припинення вогню, але уточнив це численними запитаннями щодо деталей.
Він порушив питання Курської області, де російські війська відновлюють території, зайняті Україною шість місяців тому. Путін звинуватив українські сили у “страшних злочинах проти цивільних”, чого Київ заперечує, і запитав, чи мають вони здатися чи залишитися на свободі.
Також Путін запитав, чи використає Україна припинення вогню для мобілізації, повторної підготовки та поповнення своїх військ, без натяку на те, що його сили можуть зробити те ж саме.
Додавши, що виникає безліч питань про те, як можна контролювати і моніторити припинення вогню вздовж лінії фронту на сході, він запитав: “Хто зможе визначити, хто порушив потенційну угоду про припинення вогню на відстані 2000 км і де саме? Хто нестиме відповідальність за порушення?”
На зустрічі з журналістами в п’ятницю Зеленський відповів на ці питання, особливо щодо перевірки. Він зазначив, що Україна здатна перевіряти припинення вогню в повітрі та на морі. Але додав, що для моніторингу лінії фронту знадобляться можливості спостереження та розвідки американських та європейських літаків і супутників.
Україна вважає, що деталі, які висуває Путін, можуть бути вирішені. Значно складніше на цей момент вирішити принципові заперечення самого Путіна. Він зазначив, що будь-яка угода повинна “виходити з припущення, що це припинення має привести до довгострокового миру та усунути корінні причини цієї кризи”, маючи на увазі свої заперечення щодо розширення військового альянсу НАТО та самого існування України як суверенної незалежної держави.
Вірогідність того, що це питання буде вирішено у будь-якому короткостроковому припиненні вогню, є вкрай низькою. Не дарма міністри закордонних справ G7, зустрічаючись у Канаді, підкреслили територіальну цілісність України “та її право на існування та свободу, суверенітет і незалежність”.
Тому Зеленський заявив, що “Росія є єдиною стороною, яка хоче, щоб війна тривала, а дипломатія зазнала краху”.
Що може відбуватися далі? М’яч на боці Америки. Президент Трамп може обрати посилення тиску на Росію, як того вимагає Україна. Він може ввести нові санкції проти Росії і країн, які купують її дешеву нафту та газ. Він також може надати більше військової та розвідувальної підтримки Україні. Або, навпаки, Трамп може запропонувати Росії більше поступок, щоб досягти угоди, що турбує деяких у Києві. Багато контактів між США та Росією відбувається у таємниці в порівнянні з дуже публічним дипломатичним тиском на Україну.
Саме тому Зеленський закликає оголити тактики затримки з боку Росії та закликає Захід чинити більший тиск на Путіна. Він також міг би насолоджуватися тим, що Росія в епіцентрі уваги, будучи об’єктом американських дипломатичних зусиль протягом більше місяця після першої телефонної розмови Трампа і Путіна.
Ключовим моментом є те, що Трамп проклав дипломатичний булдозер через багато міжнародних питань з моменту свого вступу на посаду, включаючи війну в Україні.
Але тепер він стикнувся зі стінами Кремля, і ці стіни можуть бути важчими для подолання.
Трамп хоче швидкого завершення бойових дій. Путін прагне “розлогого” обговорення деталей і принципів. Два несумісних імперативи, які підтримують два вперті лідери, звиклі до того, що їм іде. Хто перший зламається? Перспективи припинення вогню зовсім не певні, незважаючи на всі американські висловлювання “обережного оптимізму”.
