Мегалітичний комплекс Стоунгендж, зведений понад 5000 років тому в графстві Вілтшир, продовжує залишатися одним з найбільших археологічних загадок. Особливу увагу привертає питання походження величезних кам’яних плит, з яких цей монумент складається. Відомо, що їх привезли з південно-західного Уельсу та північно-східної Шотландії.
Нещодавнє дослідження, опубліковане в науковому журналі Archeology International, розроблене вченими з Університетського коледжу Лондона та Університету Аберіствіту, пропонує нову гіпотезу. Вони вважають, що прадавні жителі Шотландії та Уельсу могли привезти своє каміння до Вілтшира як символ єдності Британії.
Дослідники вважають, що будівельники Стоунгенджа прагнули показати “політичне об’єднання та спільну ідентичність на території Британії”. В їхній статті зазначено: “Поєднання цих незвичайних і чужорідних скель втілювало далекі та віддалені спільноти у складному матеріалі”.
Науковці підкреслюють, що Стоунгендж є символом єдності відносин між людьми, землею, предками та небесами.
Професор Майк Паркер Пірсон, провідний автор дослідження, зауважив, що уникальність Стоунгенджа, підтверджена визначальними компонентами конструкції, вказує на його політичне та релігійне значення.
Крім того, вважається, що цей монумент могло бути і втіленням спільної ідентичності народів Англії, Шотландії та Уельсу, навіть якщо ці країни ще не існували в сучасному розумінні.
Стосовно вівтарного каменя, що лежить у центрі Стоунгенджа, то він є величезним сіро-зеленим пісковиком, який походить із Шотландії, розміщеної за 1000 км від комплексу. Можливо, його привезли як внесок жителям півдня.
Інші “блакитні камені”, імовірно, принесли люди з пагорбів Преселі в Уельсі, як знак політичного об’єднання чи священного миру.
Згідно з історичними даними, Стоунгендж також використовувався як кладовище для кремації людей протягом приблизно п’яти століть. Дослідники відзначають, що багато з похованих тут осіб походили з інших регіонів, підтверджуючи теорію про те, що місце було важливим для людей далеко за межами рівнини Солсбері.
Професор Пірсон зауважив, що спостерігається схожість в архітектурі та культурі між Стоунгенджем та регіоном північної Шотландії, яка тепер набуває нового сенсу.
Вірогідно, що протягом тисячоліть люди збиралися в Стоунгенджі під час літнього та зимового сонцестоянь для проведення ритуалів, пов’язаних із зміною пір року.
