У країнах Латинської Америки, таких як Нікарагуа, загроза довгостроковому прогресу та стабільності полягає не в відкритих порушеннях демократії, а в повільному згасанні демократичних принципів. Ця тенденція може мати серйозні наслідки для майбутнього регіону.
Програма демократії, конфлікту та управління
Програма демократії, конфлікту та управління є провідним джерелом незалежних політичних досліджень, присвячених глобальній демократії, конфліктам та управлінню. Вона аналізує міжнародні зусилля щодо зменшення зворотного процесу в демократії, пом’якшення конфліктів і насильства, подолання політичної поляризації, сприяння гендерній рівності та використання нових технологій у демократичних цілях.
Зростаюча загроза демократії в Нікарагуа
Нікарагуа є яскравим прикладом занепадання демократії, де влада використала економічні успіхи для зміцнення свого контролю. Стратегія Фронту національного звільнення Сандіністів (ФСНС) виявляється більш ефективною в порівнянні з іншими авторитарними режими в регіоні, такими як Венесуела.
Неприйнятність міжнародної реакції
Міжнародна спільнота виявляється нездатною або просто неохочою до ліквідації цієї тенденції. Хоча на регіональному рівні існують механізми захисту демократії, їх реалізація не стримує авторитарні тенденції в Нікарагуа.
Практична стратегія Ортеги
Президент Даніель Ортега, що править Нікарагуа, поступово знищує молодість демократії від часу свого повернення до влади у 2006 році. Його методи включають контроль над виконавчою владою, законодавством, судовою системою, поліцією та армією. В результаті, найбільшими суперниками Ортеги вважаються не опозиційні кандидати, а самі сандіністи, які побоюються відновлення родинної диктатури.
Міжнародна ігнорування кризи
Хоча Нікарагуа демонструє ознаки авторитарних тенденцій, регіональні держави не поспішають здобути політичні бали за рахунок конфронтації з Ортегою. Вони бояться політичних наслідків для своїх національних інтересів.
Перспективи майбутнього
На жаль, ситуація в Нікарагуа вказує на те, що ймовірність повернення до багатопартійної демократії дуже мала. Далеко вже не ми можемо сподіватися на демократичні зміни, враховуючи, що міжнародна спільнота запізнилася з тиском на уряд, а традиційні демократичні партії в країні не мають реальних шансів встояти перед авторитарними методами.
