Після російського вторгнення в Україну Європейський Союз намагається реалізувати свій оборонний потенціал. Тим не менш, перспективні пропозиції нової оборонної політики можуть втратити динаміку без додаткових коштів та уваги.
Оборонна політика ЄС: застарілість та нові ініціативи
Оборонна політика ЄС відзначалася недостатньою ефективністю з моменту свого формування в кінці 1990-х років. Військові можливості ЄС є мізерними, а сама організація залишається практично непомітною у більшості конфліктів у сусідніх регіонах. Відсутність спільного сприйняття загрози, недостатність фінансових ресурсів та уникнення членами делегування повноважень у питаннях оборони в ЄС стали на заваді ефективності оборонної політики.
Відновлення ініціатив після 2014 року
Після початку конфлікту в Україні в 2014 році, європейські уряди зосередилися на НАТО, у той час як амбіції ЄС у сфері оборони відступили на другий план. Однак, з 2022 року ситуація змінюється: країни ЄС почали створювати бюрократичну структуру оборони, яка використовує регуляторні та бюджетні повноваження ЄС для підтримки оборонної промисловості.
Виклики у фінансуванні оборонних ініціатив
Одна з найбільш обнадійливих ініціатив — спільна закупівля озброєнь, але це стикається з труднощами. Європейські уряди більше схильні направляти свої бюджети на вітчизняні оборонні фірми, а не на координацію закупівель. Комісія ЄС намагається заохочувати співпрацю та запровадила короткостроковий фонд EDIRPA, однак виділених коштів недостатньо.
Проблема лідерства в оборонній політиці ЄС
Сьогодні немає чіткої особи, яка б відповідала за оборонну політику ЄС. Відсутність згоди між провідними країнами, такими як Франція та Німеччина, ускладнює просування ініціатив. Обидві країни мають різні погляди на формування оборонної промислової бази ЄС, що призводить до конфліктів замість співпраці.
Перспективи та можливості для зміцнення оборони
Незважаючи на численні складнощі, є й альтернативні сценарії. Франція та Німеччина можуть перебороти свої суперечності і спільно реалізовувати ключові оборонні проекти. Але для цього потрібні реальні дії та лідерство, а також готовність держав-членів першочергово фінансувати ініціативи в обороні.
Висновки
У світлі війни в Україні потенціал ЄС у сфері оборони може стати цінним ресурсом, який допоможе модернізувати європейські арсенали. Проте для цього потрібно не лише фінансування, а й політична воля. Важливі рішення чекають на прийняття, і стейкхолдерам потрібно об’єднати зусилля для досягнення спільних цілей у сфері оборони.
