Цього тижня деякі французи були обурені, дізнавшись, що їх політичний хаос викликав сміх… у італійців.
Кризовий стан країни
Менш ніж за два роки Франція пережила п’ять прем’єр-міністрів — політичний рекорд, який навіть не під силу було Риму в часи післявоєнної політичної турбулентності.
Наразі французький парламент — реорганізований після рішення президента про проведення дострокових виборів у липні 2024 року — намагається сформувати більшість, здатну прийняти бюджет.
Загальнонаціональний страйк та обурення
Додайте до цього загальнонаціональний страйк, оголошений профспілками, проти попередніх бюджетних пропозицій. Страйк призвів до того, що третина вчителів по всій країні залишила роботу, а більшість аптек закрилися, з численними закриттями підземних ліній у Парижі.
Римські та туринські газети демонстрували певну “maligna gioia” (зловтіху), розповідаючи про нещодавні події. Зокрема, їх вразила приниження нещодавно відставного прем’єра Франсуа Бейру, попередження про зростаючий борг і ймовірність, що французька економіка потребуватиме допомоги МВФ.
Економічні виклики
Цього року обслуговування національного боргу оцінюється в €67 мільярдів — ця сума вже перевищує витрати на всі урядові відомства, за винятком освіти та оборони. Прогнози свідчать, що до кінця десятиліття ця сума перевищить €100 мільярдів на рік.
Минулої п’ятниці рейтингове агентство Fitch знизило кредитний рейтинг французького боргу, що, ймовірно, зробить зобов’язання французького уряду дорожчими для запозичення, відображаючи зростаючі сумніви щодо стабільності країни і можливості обслуговування цього боргу.
Політична бездіяльність
В умовах міжнародного хаосу: війна в Європі, відсторонення американців, неминучий підйом популізму, в середу відбувся національний день протесту, організований групою “Bloquons Tout” (Заблокуємо все). Однак серйозний тест прийшов вчора з масовими демонстраціями проти урядових планів.
Майбутнє Франції
Президент Макрон наполягає на тому, що він здатен вивести країну з цього безладу, проте в нього залишилося лише 18 місяців його другого терміну. Одна з можливостей полягає в тому, що країна, завдяки своїм зусиллям, може подолати цей етап, який багато хто вважає історичним переломом.
Проте існує й інша перспектива: Франція може вийти з цього стану постійно послабленою, підданою радикалам зліва і справа, ставлячи себе на грань нової “хвороби Європи”.
Висновок
Майбутнє Франції невизначене, адже країна перебуває на перехресті політичних, економічних і соціальних криз. Як зазначає коментатор Ніколя Баверез, “Макрон повністю відповідальний за цей корабельний крах”. Зараз головне питання: чи зможе він вивести країну з кризи, чи змушений буде відчути всю гіркоту політичної реальності?
