Оголошений президентом Південної Кореї Юном Сок-йолем воєнний стан тривав лише три години, але наслідки, які він спричинив, можуть мати довготривалий вплив на політичне майбутнє країни. Наприкінці 2024 року, коли країна стикалася з серйозними зовнішніми викликами, це рішення викликало широкий резонанс і політичну кризу.
Оголошення воєнного стану та реакція суспільства
3 грудня 2024 року, о 22:23 за місцевим часом, Юн оголосив воєнний стан, що спричинило шок серед населення. Ліберальна опозиційна партія, Демократична партія (DP), відреагувала критикою, а лідер правлячої партії, Народної сили (PPP), Ган Дон-хун, заперечив рішення президента. Вже через дві з половиною години члени Національної асамблеї одностайно вирішили скасувати воєнний стан.
Відставки в уряді
Згідно з місцевими ЗМІ, більшість членів кабінету виступили проти рішення про введення воєнного стану, що змусило їх подати заяви про відставку. Хоча формально члени кабінету не мали права переглядати таке рішення, їх протест засвідчив зростаюче невдоволення урядом Юна.
Наслідки для політичної ситуації
Важливо зазначити, що, попри кризу, демократичні інститути Південної Кореї все ще залишаються на місці. Проте авторитет Юна як президента зазнав суттєвого падіння. Після інциденту демократичні партії подали імпічмент Юну, звинувативши його в заколоті.
Ускладнення в партійній політиці
Політична динаміка в усій країні загострилася, оскільки всередині правлячої партії виникають суперечки про підтримку Юна. Лідер партії Ган у своїй заяві закликав Юна піти з партії, щоб дистанціюватися від його дій.
Виклики зовнішнього світу
У цей час Південна Корея також стикається з безпрецедентними зовнішніми загрозами. Після підписання військового пакту між Росією та Північною Кореєю, країна відчуває тиск з боку союзників, як-от США, щодо надання військової допомоги Україні.
Майбутнє Південної Кореї
Ця політична криза в Південній Кореї залишає питання про стійкість демократичних інститутів. Незважаючи на труднощі, країна має можливість адаптуватися і знайти шлях до стабільності, якщо лідери знатимуть, як швидко реагувати на внутрішні та зовнішні виклики.
