Виробництво пального на нафтопереробному заводі сучасного типу українського бізнесмена Аліко Данготе вартістю 20 мільярдів доларів США має стати одним з найкращих бізнес-новин Нігерії за останні роки.
Однак багато нігерійців оцінюватимуть його успіх за двома ключовими питаннями: “Чи зможу я отримати дешевше пальне?”
На жаль, ймовірно, ні – якщо міжнародна ціна на сире масло не знизиться.
І “Чи все ще доведеться годинами стояти в чергах за пальним?”
Сподіваємось, ці дні минули, але це частково залежатиме від поведінки так званої “нафтової мафії”, про яку говорить пан Данготе.
Весь час з моменту відкриття нафти в Нігерії у 1956 році сектор переробки був наповнений корупційними угодами, в яких брали участь різні уряди.
Багато років було неможливо простежити, куди йде масло, але відомо точно, що щось страшно неправильно, коли заголовок “Державна нафтовидобувна компанія Нігерії не сплатила 16 мільярдів доларів у нафтових доходах” з’являється у новинах.
Лише за останні п’ять років державна компанія Nigerian National Petroleum Company (NNPC) почала публікувати свої звіти.
Експертка з Африки наThink-tank Eurasia Group Амака Анку вважає завод Данготе “дуже значним моментом” для західноафриканської держави.
“У секторі переробки існувала неефективна, корумпована монополія”, – зазначає вона.
Щоб бути відвертим, населення цієї багатої на нафту країни було ошукане в колосальних масштабах багато років.
Нафтові доходи становлять майже 90% експорту Нігерії, але відносно невелика кількість бізнесменів та політиків з’їла цю нафтову багатство.
Усвідомлюючи це, новий завод Данготе, в якому NNPC має 7%-ву частку, знаковий крок до прозорості у секторі.
Данготе знав, що може розсердити тих, хто виграє від нинішньої непрозорої ситуації, коли розпочав реалізацію проекту на 20 мільярдів доларів.
На жаль, хоча запуск заводу може призвести до зменшення черг, ціни на паливо можуть не знизитися через нестабільність на світовому ринку.
Економічна ситуація Нігерії залишатиметься підірваною до тих пір, поки не буде системно вирішено питання корупції, недостатності валютних резервів та обмеженості поставок пального на внутрішній ринок.
