Оновлення Митного Союзу з Туреччиною є єдиним життєздатним шляхом для Європейського Союзу, щоб сприяти проведенню економічних і політичних реформ у країні та підтримувати залучення з Анкарою. В умовах, коли шлях Туреччини до європейської інтеграції переживає кризу, Анкара та Брюссель сподіваються на модернізацію Митного Союзу, яка відкриє численні економічні вигоди для обох сторін.
Виклики старої системи
Діюча система Митного Союзу між Туреччиною та ЄС була створена у 1995 році і потребує оновлення. Створений в умовах геополітичної нестабільності, вона не відображає сучасних економічних реалій. Відмова від модернізації цього союзу буде недоцільною і контрпродуктивною, адже закриє найобіцяючий шлях до співпраці з Туреччиною.
Економічні вигоди модернізації
Європейська Комісія підготувала мандат для нових торгових переговорів з Туреччиною, чітко окресливши вигоди від модернізації. Зокрема, розширення угоди на сфери обслуговування, сільського господарства та державних закупівель може стати основою для сталого економічного зростання понад 5 мільярдів євро ($6.3 млрд) для ЄС та понад 12 мільярдів євро ($14.6 млрд) для Туреччини.
Соціальні та політичні наслідки
Однак, як і будь-яка амбіційна угода про лібералізацію торгівлі, оновлення Митного Союзу призведе до перерозподілу ресурсів, що може викликати соціальні напруженості. Адаптація до нових економічних умов вимагатиме часу, що може стати викликом для уряду Туреччини напередодні президентських виборів 2019 року.
Політична воля та наслідки
Для Туреччини важливо скористатися перевагами оновленого Митного Союзу, виявивши політичну волю до реформування економічного управління та поліпшення інвестиційного клімату. Водночас, незгоди серед країн ЄС, зокрема Німеччини, щодо модернізації митної угоди можуть завадити цим зусиллям.
Висновок
Модернізація Митного Союзу є не лише економічним питанням, а вважається політичним інструментом підтримання діалогу між Туреччиною та ЄС. Зважаючи на всі можливі вигоди, початок переговорів може стати важливим сигналом про те, що обидві сторони прагнуть конструктивного майбутнього.
