Британський аналітичний інститут RUSI (Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень) представив свіжу доповідь, що детально аналізує ситуацію на фронті. В документі підкреслюються критичні аспекти, що відбуваються в умовах війни, зокрема планування Росії щодо військової продукції.
Основні висновки дослідження
Аналітики RUSI, працями котрих було опубліковано в листопаді 2024 – 2025 років, акцентують на здатності Росії виготовляти до 75 тисяч керованих авіабомб до 2025 року. Це, безумовно, негативно вплине на безпеку українських позицій, адже такий арсенал стане серйозним випробуванням для українських військових.
Загрози з боку дронів
Серед небезпек, з якими стикаються українські війська, важливу роль відіграють FPV-дрони. Через їхнє застосування, бронетехніку часто тримають на відстані не менше трьох кілометрів від лінії фронту. Відомо, що безпілотники здатні забезпечити розвідувальні дані на відстані від 3 до 15 кілометрів, а в окремих випадках цей показник може сягати 40 кілометрів.
Але, за словами аналітиків, ефективність дронів безпосередньо залежить не лише від технічних характеристик, але й від професіоналізму військових командирів, які ними керують. Дрони нещодавно стали відповідальними за близько 70% знищення ворожих цілей, незважаючи на те, що значна частина безпілотників може не дістатися до цілі.
Використання артилерії на фронті
В доповіді також зазначається, що в певних ситуаціях керовані 155-мм снаряди виявляються більш ефективними для знищення ворожої бронетехніки, ніж дрони. Наприклад, під час одного з боїв українська артилерія за лічені хвилини знищила три ворожі танки, використавши лише п’ять снарядів BONUS. Проте масоване використання дронів ускладнює артилерійські операції, зокрема постачання снарядів.
Зараз виникають ситуації, коли вистачає снарядів, але бракує метальних зарядів, що заважає стрільбі, також варто врахувати ризики, пов’язані з ураженням артилерійських систем безпілотниками, що потребує термінової заміни дефіцитних стволів.
Ці факти вказують на зростаючу складність ситуації на фронті та наголошують на необхідності адаптації стратегії українських Збройних Сил у відповідь на нові виклики, з якими доводиться стикатися.
