Група з восьми бійців батальйону Нацгвардії “Свобода” понад два місяці відчайдушно боронила позиції біля Сіверська у страшних умовах, стримуючи наступ російських військ.
Як повідомив український журналіст Юрій Бутусов, ці бійці вели боротьбу в оточенні від 10 липня до 16 вересня, отримуючи запаси води, їжі та боєприпасів за допомогою дронів.
Останні три тижні оборони вони перебували під постійним тиском та відбили останній штурм, коли вороги намагалися захопити їхні позиції, закидаючи бліндажі гранатами.
Командир оборони
Командиром бійців був молодий старший лейтенант Владислав Стоцький. Вперше звернувшись до військової академії у Харкові, він прагнув отримати бойову позицію, незважаючи на високі ризики.
До свого призначення в батальйон “Свобода”, Владислав не мав жодного військового досвіду, проте успішно організував управління та звʼязок, ставши прикладом для своїх підлеглих.
Стратегії оборони
У часи масованого наступу росіяни намагалися розширити свій контроль на Сіверськ. Однак батальйон “Свобода” отримав наказ утримувати свої позиції за будь-яку ціну.
Бутусов зазначив, що бійці вдавалися до тактики ведення бойових дій з маленьких бліндажів, діючи рішуче та потайки, не залишаючи позицій без нагальної потреби.
16 вересня, в момент фінального штурму, російський підрозділ здійснив атаку на позицію “свободівців” з танками та бронетехнікою. Однак українські воїни змогли відбити атаку, знищивши ворога.
Владиславу вдалося евакуювати шістьох побратимів, нажаль, восьмий боєць загинув, і забрати його тіло не вдалось.
Командир батальйону “Свобода” Петро Кузик раніше зазначав, що тримання фронту залежить від героїзму звичайних солдатів та їхньої відданості.
