Ядерна енергія в Індії залишається нереалізованою обіцянкою. Однак амбіції стати розвинутою економікою до 2047 року та досягти нульового рівня викидів до 2070 року вимагатимуть значних інвестицій в ядерну енергію, що, в свою чергу, потребує сміливих реформ у ядерному секторі Індії та більшої участі іноземних інвесторів в її ядерній промисловості.
Історичний контекст та розвиток ядерної програми Індії
З моменту незалежності в 1947 році Індія прагнула доцільно пристосувати передові технології. Після Другої світової війни атомна енергія стала символом наукової потужності. Основоположник індійської ядерної програми, Хомі Бхабха, заснував Інститут фундаментальних дослідень Тата (TIFR) у 1945 році для просування ядерної науки в Індії. Перший прем’єр-міністр Індії, Джавахарлал Неру, усвідомлював значення ядерної енергії для економічного розвитку країни і створив Атомну енергетичну комісію в 1948 році.
Обіцянки та реалії
У 1954 році Бхабха оголосив, що ядерна енергія забезпечить 8000 мегават електроенергії до 1980 року. Проте, через сімдесят років після цього, Індія має лише 7425 мегават, а ядерна енергія становить тільки 3% від загального виробництва електроенергії. Такі нереалізовані обіцянки підживлюють скептицизм експертів до індійської ядерної програми.
Перспективи ядерного сектора Індії
Прем’єр-міністр Нарендра Моді поставив амбітну мету перетворити Індію на розвинуту країну до 2047 року. Для досягнення економічного зростання, яке необхідне для цього, країні потрібно знайти нові джерела енергії, зокрема в ядерній енергетиці, при цьому вживаючи зусиль задля зменшення викидів вуглецю.
Необхідність реформ
Ядерна програма Індії вимагатиме реформ, зокрема впровадження публічно-приватних партнерств, які могли б залучити іноземних інвесторів і засвідчити зростання ефективності в енергетичному секторі. Це стане критично важливим для досягнення поставлених цілей. Однак досі, незважаючи на зусилля, ядерна енергія в країні не стала пріоритетом через високі витрати на будівництво ядерних електростанцій.
Висновок
Індія має всі шанси реалізувати свій ядерний потенціал, але для цього потрібна політична воля, зокрема зміни у юридичній базі, що регулює атомну енергетику, а також готовність брати на себе відповідальність за безпеку. Лише стрімке реагування на виклики, які постали, зможе забезпечити досягнення цілей, поставлених країною на найближчі десятиліття.
