Повернення Дональда Трампа до Білого дому може означати черговий вихід США з Паризької угоди і можливо з кліматичної рамкової програми ООН. Незважаючи на те, що американський вплив у сфері клімату може зменшитись, цей хаос може відкрити двері для нових підходів.
Стан міжнародної кліматичної політики
Програма стійкості, клімату та геополітики досліджує, як кліматичні зміни та реакції на них змінюють міжнародну політику, глобальне управління та світову безпеку. США повинні вжити заходів для декарбонізації своєї економіки та зменшення глобальних викидів до нуля, вживаючи заходів за межами своїх кордонів.
Оцінка результатів
Події, такі як кліматична конференція ООН COP26 у Глазго, де були оголошені зобов’язання про поступову відмову від вугілля, засвідчили складну картину. Однак споживання вугілля зросло до рекордних обсягів. Це свідчить про те, що мета скорочення викидів може залишатися лише на папері без реальних дій.
Наслідки для американської політики
Політика США в міжнародній кліматичній сфері потребує перегляду, зокрема у світлі майбутніх дій адміністрації Трампа. Актуальність торговельних інструментів та асоціацій може значно підвищити ефективність в кліматичній дипломатії.
Глобальні зміни та нові можливості
Геополітичні зміни та зростаюча роль недержавних акторів, таких як корпорації та активісти, вимагають нових підходів до міжнародної кліматичної дипломатії. Перебудова політики США в цій сфері може включати в себе як комерційну дипломатію, так і захист внутрішнього ринку через тарифи.
Плани на майбутнє
США можуть запровадити нові моделі співпраці та торгівлі, налагоджуючи трансфер технологій та співпрацю з країнами, що розвиваються. Це дозволить полегшити їхні зусилля щодо декарбонізації та адаптації до зміни клімату.
Узагальнення
Кліматична криза вимагає нових, узгоджених підходів до міжнародної політики та співпраці. Для того, щоб зробити прогрес у досягненні кліматичних цілей, США повинні адаптувати свій курс та зосередитися на створенні глобальних партнерств, пов’язаних із чистими технологіями.
