Після того, як Європейський Союз (ЄС) виявився не готовим до викликів арабської весни, він змушений переосмислити деякі основоположні принципи своєї стратегії щодо Близького Сходу. Нестабільність у регіоні, що виникла внаслідок хвиль протестів, поставила під загрозу основи європейської політики в цій частині світу.
Відсутність ЄС на початку арабських протестів
ЄС залишався переважно поза увагою у перші місяці арабської весни, однак це не зменшило важливості викликів, що постали перед ним. Європі необхідно було розробити нові стратегії для реагування на триваючі реформи в регіоні, водночас враховуючи нові реалії в арабському світі, які мали значний вплив на власні стратегічні та економічні інтереси Європи.
Дослідження Річарда Янгса
У своїй праці “Європа в новому Близькому Сході: можливості чи виключення?” Річард Янгс досліджує відповідь ЄС на арабську весну в період з кінця 2010 до початку 2014 року. Він аналізує, наскільки змінилися політики ЄС щодо Близького Сходу і Північної Африки після виступів і який вплив європейські політики мали на процеси демократизації в цей період.
Переміщення акцентів у європейській політиці
Янгс підкреслює, що після 2011 року європейська політика стала більш реформістською, хоча і в обережний та ненав’язливий спосіб. ЄС намагався підтримувати процеси реформ в чутливий і ефективний спосіб. Однак, в умовах зростання нестабільності, багато аспектів європейської політики набули стратегічного та реалполітичного характеру.
Перспективи відносин через Середземне море
Чи стали ці тенденції попередником більш мирних відносин через Середземне море, покаже лише час. Зміни в Близькому Сході, зокрема, ставлення Саудівської Аравії та ОАЕ до зміни режимів, свідчать про можливі нові динаміки в регіоні.
Важливість прозорості та сприяння розвитку
У регіоні спостерігається нестача прозорої та точної інформації. Уряди повинні впроваджувати заходи прозорості, скорочувати бюрократичні перешкоди та інвестувати в розвиток інституційних спроможностей та міжвідомчої координації. Це має стати необхідною умовою для покращення управлінських практик і підтримки демократичних процесів.
