Команда вчених зі Стенфордського університету провела нове дослідження, яке вказує на те, що життя на Землі могло зародитися завдяки “мікроблискавкам”, які виникають у водоспадах та океанських хвилях.
Вчені відтворили мікроскопічні електричні розряди у газовій суміші, схожій за складом на атмосферу ранньої Землі. В результаті експерименту у воді з’явилися органічні молекули, серед яких були навіть будівельні блоки ДНК.
Досі в науковому середовищі панувала гіпотеза Міллера-Юрі, яка стверджувала, що близько 3,5 мільярда років тому в атмосфері Землі виникали грозові хмари, і завдяки численним ударам блискавок створилися умови для зародження життя. Проте, ця теорія має істотні недоліки, оскільки блискавки трапляються рідше, ніж вважалося, і існує питання щодо їхньої здатності забезпечити енергією весь океан на планеті.
Нова теорія про мікроблискавки відкриває нові шляхи до розуміння хімічних реакцій, що могли відбуватися всюди, де на доісторичній Землі була вода.
Згідно з дослідженням, стало відомо, що одним з органічних компонентів, які виникли внаслідок впливу мікроблискавок, є урацил, який є важливим для складу ДНК та РНК. Це вказує на те, що життя, яке виникло понад три мільярди років тому, швидше за все, не було випадковим занесенням метеориту, а формувалося безперервно у воді.
Дослідники також з’ясували, що електрика у доісторичному океані виникала в момент, коли вода розбивалася на бризки, породжуючи різні електричні заряди. Більші краплі, як правило, отримують позитивний заряд, а менші – негативний, таким чином, розряди виникають, коли краплі зближуються.
Ці мікроскопічні іскри, хоч і невидимі для людського ока, насправді можуть мати значну енергію, що, можливо, є ключем до зародження життя на Землі.
Нове дослідження також вказує на те, що число планет, схожих за розміром на Землю, може бути вищим, ніж вважали раніше, що відкриває нові перспективи для пошуку екзопланет, здатних підтримувати життя.
