Німецька конференція з безпеки: виклики для України та НАТО

Віце-президент США Дж.Д. Ванс, президент України Володимир Зеленський та до 60 інших світових лідерів і приймачів рішення зберуться в Мюнхені протягом наступних трьох днів для щорічної Мюнхенської конференції з безпеки (MSC).

Протягом майже двох десятиліть я відвідував і висвітлював цю подію для BBC і не можу згадати року, коли настільки багато було поставлено на карту з точки зору глобальної безпеки. Один з високопрофесійних західних посадовців заявив цього тижня: “Це найнебезпечніший і найконтрольованіший час, якого я коли-небудь знав за всю свою кар’єру”.

Чому так сталося?

Простіше кажучи, нинішній світовий порядок безпеки — так званий Міжнародний правопорядок — під загрозою руйнування. Дехто стверджує, що це вже сталося.

Коли президент Путін розпочав своє повномасштабне вторгнення в Україну три роки тому, це було широко засуджено більшістю — але не всієї — частини світу. НАТО, ЄС і Захід загалом досягли надзвичайного рівня єдності, об’єднавшись для допомоги Україні в захисті себе, без втягування в безпосередній конфлікт з Росією.

Зміна ради з України

За винятком кількох заперечень з боку Словаччини та Угорщини, існувала загальна згода, що вторгнення Путіна має зазнати поразки, інакше НАТО само буде критично ослаблене, а Росія в кінцевому підсумку може спокуситися вторгнутися в іншу сусідню країну, таку як Естонія. Часто говорилося, що Україні слід надати все необхідне та на так довго, як буде потрібно, щоб забезпечити тривалий мир з позиції сили.

Але тепер все змінилося.

Президент Трамп фактично підкосив переговорну позицію України, визнавши, через свого міністра оборони Піта Хегсета, що відновлення територій України до стану до першого російського вторгнення в 2014 році є просто “нереалістичним”.

Нови виклики для НАТО

США також розчарували надії Києва на вступ до НАТО, що є ключовою амбіцією президента Зеленського, і виключили можливість відправлення американських військ для захисту його кордонів від наступного вторгнення Росії.

Ще більшим шоком стало повідомлення про те, що президент Трамп провів, здавалося б, дружню 90-хвилинну телефонну розмову з президентом Путіним, що різко завершило трирічну заморозку комунікацій з російським лідером, яка існувала з моменту вторгнення.

Наслідки в Мюнхені

Протягом наступних 72 годин ми почуємо в Мюнхені від команди президента Трампа деталі їхнього плану для України. Частина цього ще належить обговорити після того, як його посланець, відставний генерал армії США Кіт Келлог, вирушить до Києва наступного тижня.

Але поки що єдність НАТО зазнала серйозного пошкодження, оскільки існує суттєва розкладачка думок щодо України між Вашингтоном і Європою. Один хоче, щоб війна закінчилася якнайшвидше, навіть якщо це означає поступитися багатьма вимогами Москви.

Інші досі вважали, що, враховуючи відсутність великої кількості боєздатних військ Росії та серйозні економічні проблеми, найкращий спосіб здобути тривалий мир — це підвищувати тиск на Москву, поки її армія не виснажиться та не погодиться на умови миру, більш вигідні для України.

Висновок

Для альянсу НАТО, що зараз перебуває на 76-му році, починають з’являтися інші тривожні тріщини, які також обговорюватимуться на Мюнхенській конференції з безпеки. Минулого місяця президент Трамп оголосив, що хоче “купити” Гренландію, автономну частину Королівства Данії. Коли прем’єр-міністр Данії Фредерікссон запевнив своє населення, що “Гренландія не продається”, за цим відгуком відбувся “жахливий” телефонний дзвінок від Дональда Трампа, який не виключив використання сили для захоплення Гренландії.

Ідея захоплення території однієї країни НАТО у іншої до цього часу була б немислимою. Але навіть якщо нічого ніколи не вийде з цієї ідеї, в деякому сенсі шкода вже завдана. Повідомлення від лідера вільного світу, що можна погрожувати сусідам силою, якщо ви хочете їхньої території, було надіслано.

Вам також може сподобатися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *