Управління Трампа з невизначеними та суперечливими поглядами на Іран може під загрозу поставити ядерну угоду та критичні відносини з європейськими союзниками.
З приходом Дональда Трампа на пост президента США ситуація змінюється, і кампанійна риторика, яка викликала тривогу у всьому світі, змінюється на президентські політики. Незважаючи на те, що Трамп не розгортав свій зовнішньополітичний порядок денний, він чітко висловив кілька пріоритетів: ліквідація терористичної організації Ісламська держава та жорстка позиція щодо Китаю в питаннях торгівлі, а також демонтаж “катастрофічної угоди з Іраном”. Угода 2015 року, яка зупинила іранську програму ядерних озброєнь, під загрозою зникнення.
Скоріш за все, антагоністична позиція адміністрації Трампа щодо Ірану сподобалася не лише ізраїльському та саудівському урядам, але й жорстким радикалам у Тегерані. Однак важко передбачити, як політика щодо Ірану буде формуватися у Трампа, з огляду на кілька різних впливових груп у його управлінні, таких як Рада національної безпеки, міністерства держави, оборони, фінансів і розвідки.
Можливі чотири політичні сценарії розвитку подій в залежності від того, якою буде позиція Трампа щодо Ірану, та хто стане його ключовим радником у цьому питанні. Перспективи цих сценаріїв не є рівнозначними, але всі вони вважаються можливими, виходячи з передбачуваних нахилів Трампа.
Європейському Союзу, як спонсору десятирічного дипломатичного процесу з Іраном, потрібно зберегти результати переговорів і підготуватися до будь-якого з чотирьох можливих сценаріїв.
Спільний комплексний план дій (JCPOA), підписаний Іраном та P5+1 (Китай, Франція, Німеччина, Росія, Великобританія та США), є не лише трансатлантичним успіхом, але й колективними зусиллями задля вирішення глобальної проблеми.
На жаль, уперше з моменту підписання угоди у 2015 році, ЄС тепер відкрито зобов’язався дотримуватися цієї знакової угоди. На перший рік імплементації JCPOA, федеральна представниця ЄС з питань зовнішньої політики Федеріка Могеріні зазначила, що угода “працює для всіх”.
Загалом, зусилля ЄС щодо підтримки JCPOA відображають його бажання задушити ризик ядерного конфлікту в регіоні, залишаючи можливості для ділової співпраці з Іраном.
Тим не менше, є великі виклики для ЄС у цій справі. Якщо Вашингтон порушить зобов’язання, Тегеран може вжити аналогічні заходи. Залишається відкритим питання, чи буде Трамп готовий і далі шукати компроміси на фоні крайньої політичної конфронтації з Іраном.
Таким чином, нестабільність політики США щодо Ірану загрожує не лише угоді, а й загальному миру і стабільності в регіоні.
