Новітнє дослідження підкреслює важливість розгляду неандертальців і сучасної людини як окремих видів.
Науковці з Лондонського музею природної історії та Інституту філософії KU Leuven в Бельгії у своєму звіті стверджують, що аргументи на користь цієї ідеї не викликають сумнівів. Говорячи про давні суперечки в науковому середовищі, професор Кріс Стрінгер зазначив, що видоутворення є поступовим процесом, який тривав понад 400 000 років.
Згідно з його словами, схрещування між цими видами відбувалося там, де вони не були географічно ізольовані, але, з часом, різниця між ними поглиблювалася. Процес видоутворення завершився, коли неандертальці вимерли близько 40 000 років тому.
Докторка Андра Мененганзін підкреслила, що спрощені уявлення про видоутворення можуть гальмувати науковий прогрес. Таксономічні питання про класифікацію видів важливі, адже вони показують, як еволюція розвивається у часі та просторі.
Дослідження також вказує на те, що, хоча сучасні люди і неандертальці мали спільне походження, вони еволюціонували в різних умовах: сучасні люди з’явилися в Африці, тоді як неандертальці – в Євразії.
Науковці надають значну увагу анатомічним і географічним змінам, адже без цього важко прослідкувати еволюцію Homo sapiens. Тому варто відзначити, що сотні видів ссавців та птахів сьогодні не можуть бути визначені лише через схрещування.
Неандертальці володіли численними адаптаціями до холодного клімату, чого сучасні люди не мають. Їх фізичні характеристики, включаючи форму грудної клітки та тазу, свідчать про спеціалізацію для виживання в суворих умовах.
Ці морфологічні відмінності допомагають зрозуміти, чому сучасні люди мають менш потужний скелет, що може бути вирішальним фактором виживання під час змін клімату чи боротьби за ресурси.
