Дослідження свідчать, що геніталії неандертальців мали схожість із тими, що у сучасних чоловіків. Цю інформацію озвучив доктор Ендрю Меррівезер, антрополог з Бінгемтонського університету в Нью-Йорку.
На його думку, неандертальці та Homo sapiens були “неймовірно схожі” один на одного. “Вони майже ідентичні нам у багатьох аспектах, тому я допускаю, що м’які частини тіла, які не збереглися, ймовірно, були схожі на людські”, – зауважив він у своєму інтерв’ю.
Геніталії в контексті еволюції
Професор Гвідо Барбуяні, еволюційний антрополог з Італії, зазначив, що геніталії не збереглися у вигляді скам’янілостей, а тому неможливо точно з’ясувати, як виглядали репродуктивні органи неандертальців. Він також сумнівається, що еволюційні зміни вплинули на їх схожість з Homo sapiens.
Зустрічі між неандертальцями та Homo sapiens
Факти свідчать про те, що Homo sapiens почали мігрувати з Африки 60 000-70 000 років тому і зіткнулися з неандертальцями. Ці два види могли використовувати елементарну вербальну комунікацію, щоб взаємодіяти одне з одним.
На думку антропологині Алессії Нава, неандертальці, ймовірно, могли розмовляти. Це підтверджується морфологічними особливостями їхніх кісток.
Професор Барбуяні також підкреслив, що інші види мавп завдяки своїй соціальній поведінці здатні до спарювання без вербального спілкування, на відміну від людей.
Інтимне життя в доісторичному світі
Жорстокі конфлікти між двома видами підтверджені археологічними знахідками, проте також існує велика ймовірність, що вони мали інтимні стосунки. Професор Пол Петтітт підкреслив, що спарювання ймовірно відбувалося за обопільною згодою, але в історії також залишаються сумні моменти.
Вважається, що між неандертальцями та Homo sapiens відбувалися спари без особливих намірів або ж були елементи чуттєвого спілкування, такі як поцілунки та обійми.
Шимпанзе, близькі родичі, активно практикують соціальну інтимність, що підтверджує подібність у поведінці.
Спадщина неандертальців у сучасних людях
Вчені з’ясували, що між цими двома видами народжувалися плідні та здорові діти, внаслідок чого у сучасних людей залишилася частка неандертальської ДНК. Дослідження показали, що схрещування відбувалося близько 50 500 років тому та продовжувалося наступні 7 000 років, поки неандертальці почали вимирати.
Фактори вимирання неандертальців залишаються питанням для досліджень. Експерти вважають, що зміни клімату та конфлікти за ресурси могли зіграти свою роль у їхньому зникненні.
Професор Петтітт також зазначив, що відмінності в кістках та черепах не повинні розглядатися як свідчення того, що неандертальці і Homo sapiens були абсолютно різними видами.
Можливо, ми повинні розглядати цю древню картину як мозаїку народів з різними генетичними адаптаціями, які співіснували в різних середовищах.
