Наступна хвиля масової міграції, ймовірно, знову накриє Європу, і якщо ЄС не зможе об’єднатися для колективних дій, система Шенгену без паспортів може бути під загрозою.
Відмовившись від внутрішніх прикордонних контролів, країни, які стали учасниками Шенгенської угоди, фактично відмовилися від основного елемента державного суверенітету на користь свободи пересування. Проте вони розпочали цей проект, не створивши необхідної юридичної та інституційної основи, а також не налагодивши спільних заходів для забезпечення своїх зовнішніх кордонів та управління міграцією і наданням притулку.
На відміну від фінансової кризи 2008 року, яка виявила недоліки в проекті монетарного союзу, криза біженців 2015–2016 років продемонструвала крихкість системи Шенгену. Проте політичні динаміки цих двох криз відзначалися значними відмінностями.
Потреба у зміцненні правил та інститутів ЄС
Незважаючи на це, нові правила та інститути ЄС залишаються ключем до контролю над зовнішніми кордонами та встановлення ефективної політики щодо надання притулку та міграції. Потрібен більш амбітний підхід для створення дійсно інтегрованої системи захисту та кращої координації міграційної політики.
Ситуація з біженцями: уроці минулого
ЄС отримав на 43 відсотки менше заяв на отримання притулку в 2017 році, ніж у 2016-му. Хоча масові притулки в основному порожні, ситуація далеко не нормалізувалася. Італійські вибори 2018 року показали, що питання міграції та надання притулку продовжують домінувати в публічному просторі і формувати національну політику.
Тривожний вплив міграції на європейське суспільство
Чому ж приплив 1,4 мільйона біженців у 2015 році справив настільки тривожний вплив на колективну європейську свідомість? Біженці складають лише малу частину загальної міграції в Європу. Проте раптовість кризи та її асоціації з тероризмом та злочинністю посилили почуття небезпеки у громадян.
Політична поляризація від міграції
Міграція – це дуже емоційне питання, яке поляризує суспільство, мобілізуючи солідарність у деяких людей і викликаючи страх у інших. Це травматичне переживання вплинуло на тон політичного дискурсу в багатьох державах ЄС, сприявши зростанню націоналізму.
Політики без консенсусу
На початку кризи 2015-2016 років країни-члени ЄС розділилися на різкі табори. Пізніше, однак, налаштування змінилися, і багато країн почали ухвалювати жорсткішими політиками щодо біженців.
Сучасні розбіжності стосовно міграційної політики
Незважаючи на зусилля щодо зміни правових норм, ЄС досі не готовий до нової кризи біженців. Причини для нового припливу мігрантів, як-от політичні заворушення на Близькому Сході або в Африці, залишаються актуальними.
Висновки та майбутнє
Необхідно перейти до більш амбітного підходу у забезпеченні зовнішніх кордонів, обробці заяв на отримання притулку та міграційній політиці, якщо ЄС прагне зберегти систему Шенгену. Чи зможуть країни-члени об’єднатися для досягнення спільних цілей, залишається відкритим питанням.
