Лідери Європейського Союзу зберуться в Копенгагені в середу під тиском зміцнити оборону Європи після серії вторгнень Росії в повітряний простір ЄС та днів після того, як безпілотники націлилися на данські аеропорти.
Вторгнення стали найгострішими для країн на східному фланзі ЄС, таких як Польща та Естонія. Десять держав-членів уже підтримали плани створення багаторівневої “дронової стіни”, яка дозволить швидко виявляти, відстежувати і знищувати російські дрони.
Данія посилила безпеку перед самітом, заборонивши всі цивільні польоти дронів до п’ятниці та наклавши суворі обмеження на рух у Копенгагені.
Незважаючи на високий рівень безпеки, в центрі столиці не помічено особливого занепокоєння напередодні саміту.
Данія також прийме більш широке засідання Європейської політичної спільноти в четвер, і міжнародні партнери висловили підтримку, щоб обидва заходи пройшли без інцидентів.
Аеропорт Копенгагена, а також кілька данських аеропортів і військових об’єктів на півострові Ютланд минулого тижня зазнали перешкод через дрони.
Для підтримки боротьби з дронами та моніторингу були надані ресурси з Польщі, Нідерландів, Фінляндії, Швеції та США. Німецький фрегат також пришвартувався в Копенгагені.
Данія, як господиня зустрічі десятків європейських лідерів протягом двох днів, хоче уникнути нових небажаних сюрпризів у своєму повітряному просторі.
Данська поліція не знайшла доказів, що Росія причетна до минулотижневих перешкод, які не призвели до травм, але уряд звинуватив “професійного актора”. Прем’єр-міністр Метте Frederiksen зазначила, що “в основному одна країна становить загрозу для безпеки Європи – це Росія”.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістершон також підтвердив, що “все вказує на [Росію]”.
Стокгольм надав “кілька потужних радарних систем” своїм сусідам для проведення двох самітів, згідно з інформацією Крістершона.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ направляє місію до Данії для спільних навчань з метою надати “український досвід у захисті від дронів”.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц перед самітом зазначив, що вторгнення в повітряний простір стають дедалі гіршими, і “розумно припустити, що дрони походять з Росії”.
У останні дні дрони спостерігалися над північним німецьким штатом Шлезвіг-Гольштейн, а затримки рейсів відбулися на аеропорту Вільнюса в Литві та на аеропорту Осло в Норвегії через активність дронів.
“Ми не в стані війни, але ми більше не в мирі. Ми повинні зробити набагато більше для нашої безпеки,” – сказав Мерц на медіа-заході в Дюссельдорфі цього тижня.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що очевидно, що Німеччина тривалий час була “непрямо залучена” до війни в Україні і відкидав “безпідставні обвинувачення” на адресу Росії щодо минулих перешкод у Данії.
“Європі краще шукати діалог з питань безпеки, а не прагнути до побудови роз’єднуючої “дронової стіни”, – сказав він у вівторок.
Стосовно побоювань щодо російської активності на східному фланзі Європи, нато проводило консультації двічі у вересні згідно з статтею 4 свого договору, спочатку після того, як дрони порушили польський повітряний простір, а потім коли російські винищувачі МіГ-31 увійшли в естонський повітряний простір на 12 хвилин.
“Ми повинні забезпечити безпеку нашого неба,” – сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який зустрівся з главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн напередодні саміту в Копенгагені.
Ідея “дронової стіни” була порушена місяць тому фон дер Ляєн, і Рютте зазначив, що це “своєчасно і необхідно, тому що в кінцевому підсумку ми не можемо витрачати мільйони євро або доларів на ракети для знищення дронів, які коштують лише кілька тисяч доларів”.
Високопосадовець ЄС розповів BBC, що досі існують питання щодо фінансування плану та командування і контролю, але відповідь Європи на порушення дронів Росією в Польщі викликала серйозні роздуми: “Ми повинні бути більш гнучкими та знайти кращі інструменти”.
Екс-бригадний генерал данської армії Оле Кванерно сказав BBC, що “дронова стіна” – це “політична, дуже загальна концепція на даний момент”, але активність дронів минулого тижня була сигналом для влади та ширшої данської аудиторії.
Він попередив, що мета наступної атаки може бути іншою. “Це можуть бути інфраструктура, така як енергопостачання”, – сказав Кванерно з Данського центру оборонних робототехнік і автономії. “Суть гібридної війни полягає в тому, що вона призначена для того, щоб здивувати нас. Тож ми ще не закінчили з оперативними шоками, як цей”.
Ще один проект, званий “Східний фланг”, має на меті зміцнення східних кордонів ЄС морем, повітрям та землею для захисту від так званої гібридної війни, а також від “тіні флоту” Росії. Фон дер Ляєн зазначила, що ЄС повинен у цьому співпрацювати як з НАТО, так і з Україною.
Лідерам ЄС будуть представлені плани “дорожньої карти”, спрямовані на зміцнення оборони та розвиток оборонних промисловостей Європи до кінця десятиліття для виробництва сучасного військового обладнання. Ці плани будуть узгоджені з НАТО, перш ніж лідери ЄС зберуться знову пізніше цього місяця.
Згідно з планами щодо “готовності до 2030 року”, Європа повинна діяти зараз, щоб її можливості були підготовлені до “полів бою завтрашнього дня”.
Одна з ключових ідей полягає в тому, щоб зосередитися на спільних закупівлях. ЄС вже підтримав пропозиції зібрати до €150 млрд на ринках капіталу для фінансування інвестицій у оборону. Великобританія та Канада, швидше за все, візьмуть участь у цьому фонді.
Фінансова підтримка ЄС для України також буде обговорюватися, через більше ніж три з половиною роки після розгортання повномасштабної війни Росії.
Крім того, Україна є кандидатом на вступ до ЄС, але стикається зі спробами протидії з боку Угорщини та напругою на спільному кордоні, після того, як Київ звинуватив Будапешт у відправці розвідувальних дронів до західної України.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який є одним з найближчих союзників Росії в ЄС, стверджував, що Україна “не є суверенною країною”, оскільки вона фінансується Заходом.
