В ніч на 7 травня 2022 року російська ракета влучила в музей, де колись жив та творив український поет і філософ XVIII століття Григорій Сковорода.
«Дах повністю знесений, стіни вигорілі, і лише статуя Сковороди вціліла. Це справжнє диво», – говорить Настя Іщенко, заступник директора музею в Харківській області.
За даними ЮНЕСКО, це один із 432 культурних об’єктів, пошкоджених в Україні з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Знищення такої кількості культурних пам’яток не лише віддаляє українців від російського культурного простору, з яким вони ділилися протягом десятиліть під радянською владою. Це також пробудило непереборне бажання до власної культури, що, за словами одного з газет, можна назвати «українським культурним бумом».
Зокрема, постраждали 139 релігійних об’єктів, 214 будівель історичного чи художнього інтересу, 31 музей, 32 монументи, 15 бібліотек та один архів.
Керівництво музею Григорія Сковороди знало про можливу атаку, тому більшість цінних артефактів було евакуйовано в безпечніше місце.
Немає нічого військового ані в самому музеї, ані в його околицях.
Музеї України в окупованих Росією районах стикаються з зовсім іншою проблемою. На останніх днях окупації південного міста Херсон стало відомо про масштабний грабіж, вчинений російськими військами.
Цілі вантажівки художніх творів та історичних артефактів прибрали росіяни – нібито для «зберігання».
Херсонський художній музей виявив, що 120 художніх творів було вивезено до Криму – ще однієї окупованої території України. Але загальна кількість артефактів, які музей втратив, перевищує 10 тисяч.
У деяких музеях в окупованих частинах України росіяни вилучили експонати для пропагандистських цілей. Наприклад, виставка про сучасну історію України в Бердянську була замінена на виставку, що прославляє «спеціальну військову операцію» – офіційна назва війни з боку Кремля.
Минулого травня ще один аспект сучасної української культури став під загрозу знищенням друкарні Faktor Druk у Харкові, яка використовувалася майже всіма українськими видавцями книг.
Не всі культурні об’єкти постраждали свідомо, хоча напад на Faktor Druk, внаслідок якого загинуло сім людей і було знищено 50 тисяч книг, розглядається як цілеспрямована атака.
Інші будівлі постраждали через свою близькість до інших об’єктів або щоб зробити їх непридатними для українських чиновників чи військ.
Один з видавців описав знищення книг у Faktor Druk як таке, що призвело до падіння морального духу суспільства. А зникнення численних культурних об’єктів в Україні підірвало саму соціальну тканину суспільства.
Вони є життєво важливими для згуртованості та стійкості громад за часу війни, зазначає голова ЮНЕСКО в Україні, Чіара Децці Бардещі.
«Те, що я бачила, – це справжнє бажання громад культурних центрів. Вони вірять у важливість культури для спільноти та потребують її для своєї стійкості. Культура є дуже важливою для лікування травм», – розповідає вона в інтерв’ю BBC.
Виконувач обов’язків міністра культури України Ростислав Карандєєв вважає, що Росія навмисно намагається знищити духовні та історичні символи країни: «Не лише військові цілі та критична інфраструктура, але і все, що дозволяє українцям говорити про свою ідентичність та державність».
У рамках цієї політики російські сили видаляють та знищують українські книги зі шкіл і бібліотек в окупованих районах, повідомив він BBC.
Але серед усього цього пітьми, Настя Іщенко з музею Сковороди вважає, що українці також почали більше цінувати те, що під загрозою через російське вторгнення.
«Це як у стосунках: щоб зрозуміти, що ти втратив, це потрібно забрати», – каже вона. «Ми об’єднуємося не навколо агресії чи гніву, а навколо культурних цінностей, які кожен з нас передасть наступним поколінням. Це дає нам промінь світла».
Газета Den описує, як з’являються нові музичні гурти, виконавці та автори, з новими прем’єрами вистав та заповненими театрами.
Численні волонтери України не лише забезпечили життєво важливими продуктами та постачаннями одягу і медикаментів, але й музичними інструментами.
«Діти говорили, що музика допомогла їм емоційно, вона відводить їх у місце, де вони не чують бомб чи сирен. Це великою мірою допомагає їм», – зазначила музикантка Ірина Гулд в інтерв’ю BBC.
«Для них це найкращі ліки, просто втекти від реальності та жити у світі краси і щастя».
