Сьогоднішні європейські лідери ставлять Європейський Союз на межу розпаду, але не роблять значних зусиль, щоб звернутися по допомогу до зовнішнього світу, де існують успішні уроки демократії.
Відзначаючи 2016 рік, в будь-якій статті чи документі з підтримки західної демократії можна відчути сумнів у легітимності дій Заходу, оскільки його власні політичні системи демонструють зростаючі дисфункції. Це викликала іншу важливу дискусію про те, як добре функціонують західні системи та чи можуть вони підтримувати інші країни у вдосконаленні їх демократичних практик.
Внутрішньо-зовнішні виклики Європи
Обговорення внутрішніх та зовнішніх викликів демократії вже давно тривають у середовищі європейських демократів. Проте все ще відсутні конкретні кроки, які могли б суттєво змінити ситуацію. Погіршення демократичних норм у Європі потрапляє під загрозу, і це стає дедалі більш тривожним у порівнянні з ситуацією в Сполучених Штатах.
Тенденції до нелібералізму
В ілюстрації до значності цієї проблеми, досліджуючи найгірші практики, немає сумніву, що неліберальні тенденції в багатьох європейських країнах глибші, ніж у США. Європа повинна більш активно працювати над покращенням якісних показників демократії всередині континенту, одночасно з підтримкою демократичних процесів за межами.
Необхідні зміни та інновації
Питання полягає в тому, як ЄС може одержати уроки від досвіду зовнішніх демократій, відзначаючи, що реалізація міжнародних ініціатив може надати позитивний імпульс внутрішньому розвитку демократичних систем в Європі.
Заключні думки
У таких умовах, європейські демократи повинні переосмислити свою модель підтримки демократії. Вони зобов’язані враховувати досвід, уроки та пропозиції від демократичних активістів з інших країн. Підтримка демократичних ініціатив за межами Європи не має зменшуватись у відповідь на внутрішні проблеми. Тільки через взаємне навчання та тісну співпрацю можна вирішити нагальні виклики, які сьогодні стоять перед усією демократичною спільнотою.
