Конференція про майбутнє Європи (CoFoE), яка завершилася 9 травня, стала позитивним першим кроком до інновацій у демократичному процесі Європи. Політики мають використати цей досвід як каталізатор для більш широких змін, що виходять за межі залучення громадян.
Поточний стан європейської демократії
Хоча конференція ознаменувала собою найбільш відкритий та participative процес залучення громадян, він не вирішив проблеми ширшого стану європейської демократії. Важливо, щоб результати конференції слугували каталізатором для покращення демократичних практик по всій Європі.
Залучення громадян
Чотири тематичні панелі конференції об’єднали 800 випадково обраних громадян, які представили 178 політичних рекомендацій. Сотні людей брали участь у пленарних засіданнях конференції, а цифрова платформа дозволила тисячам громадян внести свій вклад у обговорення. Проте, експерти мали деякі застереження щодо того, що панелі могли бути надто загальними.
Недоліки та виклики
Критики вказали на те, що рекомендації, отримані від громадян, не мали гарантованого шляху для впровадження в пленарних засіданнях. Є ризик, що процес може стати просто інструментом для легалізації планів щодо центральних політик ЄС, без справжньої зміни у механізмі участі громадян в ухваленні рішень.
Необхідність подальших реформ
Дослідження свідчать, що громадяни зацікавлені в участі у прийнятті рішень на рівні ЄС. Із завершенням CoFoE виникає потреба в більш амбітній програмі, що охоплює ключові питання демократичного оновлення.
Висновок
Конференція підтвердила можливість із залучення громадян на європейському рівні, але необхідно уникнути поверхневих моделей участі, які не сприяють реальному демократичному оновленню. Наступні кроки мають бути зосереджені на створенні ефективної, активної членської бази, здатної контролювати рішення, що ухвалюються.
Подальші кроки для ЄС
ЄС потребує усвідомленості щодо важливості інтегративних та інклюзивних підходів до участі громадян. Задля подолання викликів, пов’язаних із демократичною кризою, потрібні не лише інноваційні ініціативи, а й реальні зміни в політичних практиках.
