Акції китайського гіганта нерухомості Evergrande будуть зняті з гонконгської фондової біржі в понеділок, поклавши край понад десятилітньому періоду торгів.
Це знаменує собою сумний етап для компанії, яка колись була найбільшим девелопером Китаю з ринковою капіталізацією більше $50 млрд (£37,1 млрд). Це було до її вражаючого краху під вагою величезних боргів, які підтримували її стрімкий злет.
Експерти кажуть, що делістинг є неминучим і остаточним.
«Після делістингу немає шляху назад», – стверджує Дан Ван, директор Eurasia Group з політичних ризиків в Китаї.
Evergrande тепер більше відомий своєю роллю в кризі, яка протягом кількох років тягне за собою другу за величиною економіку світу.
Лише кілька років тому Evergrande Group була зразком економічного дива Китаю.
Її засновник і голова Хуей Ка Ян пройшов шлях від скромних стартів у сільській місцевості до того, щоб очолити список найбагатших людей Азії за версією Forbes у 2017 році. Однак його статки різко скоротилися з приблизно $45 млрд у 2017 році до менш ніж $1 млрд.
У березні 2024 року містер Хуей був оштрафований на $6,5 млн та на все життя відсторонений від китайського ринку капіталів за завищення доходів своєї компанії на $78 млрд.
Ліквідатори також розглядають можливість відшкодування коштів для кредиторів з особистої власності пана Хуей.
У момент розпаду Evergrande мав близько 1300 проектів на стадії розробки у 280 містах Китаю.
Гігантська імперія також включала виробника електромобілів та найуспішнішу футбольну команду Китаю – Гуанчжоу ФК, яка вибула з футбольної ліги раніше цього року через несплату своїх боргів.
Evergrande була побудована на боргових коштах в розмірі $300 млрд (£222 млрд), здобувши ганебний титул найбільшого боржника в світі серед нерухомості.
Проблеми почалися після того, як Пекін запровадив нові правила у 2020 році для обмеження суми позик, які могли отримувати великі розвитки.
Ці нові заходи змусили Evergrande пропонувати свої нерухомості за великими знижками, щоб забезпечити надходження грошей на підтримку бізнесу.
Завчасно не зумівши виконати свої зобов’язання, компанія незабаром не змогла обслуговувати свої закордонні борги.
Після тривалих юридичних баталій, Гонконзький верховний суд у січні 2024 року ухвалив рішення про ліквідацію компанії.
Акції Evergrande перебували під загрозою делістингу з тих пір, як вони були призупинені у торгах після судового рішення, що на той момент стерло з ринкової капіталізації більше 99% вартості компанії.
На момент ліквідації компанія не змогла запропонувати дієвий план, щоб позбутися від мільярдів доларів закордонних боргів.
Цього місяця ліквідатори розкрили, що борги Evergrande становлять $45 млрд, і поки що компанія продала тільки $255 млн активів.
Вони також повідомили, що вважають, що повна реорганізація бізнесу «виявиться недосяжною».
«Делістинг тепер є символічним, але це така важлива віхова подія», – додає пані Ван.
Все, що залишилося, – це питання, які кредитори отримають і скільки вони зможуть повернути в процесі банкрутства, каже професор Шіто́н Тайо з Дюкського університету.
Наступні слухання з ліквідації відбудуться у вересні.
Китай стикається зі значними проблемами, зокрема з тарифами президента США Дональда Трампа, великим боргом місцевих органів влади, низьким споживчим попитом, безробіттям та старінням населення.
Але експерти зазначають, що крах Evergrande, поряд із серйозними проблемами інших девелоперів, сильно вдарив по країні.
«Складнощі у сфері нерухомості стали найбільшим гальмом для економіки і основною причиною зниження споживчих витрат», – зазначає пані Ван.
Це особливо проблематично, оскільки галузь становила близько третини китайської економіки і була основним джерелом доходів місцевих урядів.
«Я не думаю, що Китай знайшов життєздатну альтернативу для підтримки своєї економіки на подібному рівні», – говорить професор Тайо.
Криза в сфері нерухомості призвела до «масових звільнень» з боку компаній з великими боргами, зазначає Джексон Чан з платформи досліджень фінансових ринків Bondsupermart.
А багато працівників індустрії нерухомості, які зберегли свої посади, зазнали великих скорочень заробітної плати.
Криза також сильно впливає на багато домогосподарств, оскільки вони зазвичай вкладали свої заощадження в нерухомість.
Зі зниженням цін на житло щонайменше на 30%, багато китайських сімей спостерігали, як їхні заощадження втратили свою вартість, додає Алісія Гарсія-Герреро, головний економіст для Азіатсько-Тихоокеанського регіону французького банку Natixis.
Це означає, що вони менш схильні до витрат і інвестицій, додає вона.
Відповідаючи на це, Пекін оголосив про цілий ряд ініціатив, спрямованих на відродження ринку житла, стимулювання споживчих витрат і підвищення загальної економіки.
Ці ініціативи варіюються від заходів допомоги новим власникам житла та підтримки фондового ринку до стимулів купувати електромобілі та побутові товари.
Незважаючи на сотні мільярдів доларів, які Пекін влив у економіку, колись запаморочливий ріст Китаю знизився до «близько 5%».
Хоча більшість західних країн були б задоволені таким зростанням, це повільно для країни, що ще в 2010 році має зростання понад 10% на рік.
Незважаючи на те, що Evergrande продовжує привертати увагу прес, кілька інших китайських нерухомістевих компаній все ще стикаються з серйозними проблемами.
На початку цього місяця Hong Kong South City Holdings отримала наказ про ліквідацію від Гонконзького верховного суду, ставши найбільшим девелопером, змушеним до ліквідації з часу Evergrande.
Тим часом, конкурент, гігант нерухомості Country Garden, все ще намагається укласти угоду зі своїми кредиторами для списання більше $14 млрд з прострочених боргів.
Після серії затримок наступне слухання про ліквідацію у Гонконзі має відбутися в січні 2026 року.
«Вся сфера нерухомості переживає труднощі. Більше китайських девелоперів зазнає краху», – говорить професор Тайо.
Хоча китайський уряд вживає ряд заходів для зміцнення ринку нерухомості та підтримки економіки в цілому, досі не спостерігається конкретних втручань для порятунку розробників.
Пан Чан стверджує, що ці ініціативи, здається, позитивно впливають на ринок нерухомості: «Ми вважаємо, що дно [було досягнуто], і має розпочатися повільне відновлення. Однак, ймовірно, ми не очікуємо, що відновлення буде дуже сильним.
Інвестиційний гігант Wall Street Goldman Sachs попередив у червні, що ціни на нерухомість у Китаї продовжать падати до 2027 року.
Пані Ван погоджується і оцінює, що занедбаний ринок нерухомості Китаю досягне «дна» приблизно через два роки, коли попит нарешті зрівняється з пропозицією.
Але пані Гарсія-Герреро формулює це простіше: «Справжнього світла наприкінці тунелю немає».
Пекін надіслав «чітке повідомлення про своє наміри не рятувати житловий сектор», додає пані Ван.
Китайський уряд обережно ухиляється від якихось заходів, які можуть заохочувати подальшу ризикову поведінку вже й так сильно закредитованої індустрії.
І поки в часи буму ринок нерухомості був ключовим двигуном економічного зростання Китаю, нинішні пріоритети правлячої Комуністичної партії лежать в інших сферах.
Президент Сі Цзіньпін більше зосереджений на високих технологіях, таких як відновлювальні джерела енергії, електромобілі та робототехніка.
Як стверджує пані Ван, «Китай знаходиться у глибокій трансформації до нової ери розвитку».
