Триваючі переговори між Сирією та Туреччиною можуть змінити контури їхніх прикордонних регіонів, проте не змінять основну реальність кантонізації. Міжнародні організації, такі як Фонд Азії, Інститут Рифтової долини та Центр близькосхідної політики Карнегі, працюють над глибшим розумінням причин та наслідків конфлікту в цих прикордонних зонах.
Від початку громадянської війни в Сирії, відзначеної цілою низкою факторів, країна на півночі стала кантонізованою. П’ять північних прикордонних регіонів на різних ступенях мають самоврядування, з яких чотири підтримуються і залежать від Туреччини. Нині тривають непрямі переговори між Туреччиною і Сирією, які можуть призвести до коригування меж цих кантонів, проте не скасують, ані зворотньо повернуть процес кантонізації.
Військова інтервенція Росії в Сирії у 2015 році змінила баланс сил у цій громадянській війні, яка почалась як громадянське повстання у 2011 році. Ця інтервенція в кінцевому підсумку підірвала прагнення сирійських опозиційних груп до повалення режиму Башара Асада та дозволила йому відновити втрачені території. Ворогування між сирійським режимом та Туреччиною триває, але співпраця в рамках мирних переговорів продовжується.
Сирійська кантонізація стала поширеною концепцією на північному заході країни. На приклад, Ідліб став епіцентром внутрішнього переселення внаслідок режимного тиску. Туреччина, взявши на себе роль провідника гуманітарної допомоги, запустила кілька військових кампаній для створення прогресивних зон впливу в Сирії. Такі військові операції, як «Щит Євфрату», ведуть до подальшої ескалації кантонізації, прикриваючи ці зміни під гуманітарними потребами.
Спостереження за динамікою ситуації в Сирії показує невпинне утвердження кантонізації. З огляду на відсутність бажання обох сторін, Туреччини та Сирії, інтегрувати ці регіони назад під контроль режиму, така ситуація збережеться. Поки всі учасники конфлікту отримують вигоду від напівофіційного визнання цієї кантонізації, стає очевидним, що перспектива повернення до єдиного ладу Сирії на горизонті майже нереальна.
В результаті, війна в Сирії, що тривала вже понад десять років, привела до структурних змін, які становлять загрозу для стійкості країни та її населення. Гуманітарна і економічна допомога, яку надає Туреччина для контролю над північно-західними районами, не лише змінила карту, але й показала, як складні взаємовідносини можуть стати замком у конфлікті, який все ще продовжується.
