Лідери Європи повинні перетворити свою нову впевненість на позитивну енергію для розробки реалістичних рішень для вирішення викликів, які продовжують тероризувати ЄС.
Останнім часом Європа переживає дивні зміни настрою. Ще кілька місяців тому здавалось, що кінцева мета європейської інтеграції вже близька. Після референдуму в Британії про вихід з ЄС та зростання популістських партій у низці держав-членів, багато спостерігачів сумнівалися, чи виживе ЄС у 2017 році.
На контрасті з цим, тепер не останню роль відіграла широка фрустрація до політики Америки “America First” президента Дональда Трампа, що вкреслило нові надії для ЄС як захисника ліберального світового порядку. Президент Франції Еммануель Макрон довів, що можна виграти вибори з проєвропейським посланням, чого багато інших центристів у Європі, здавалося, вже не сподівалися.
Невизначеність в контексті оптимізму
Чи справді ЄС відроджується, як фенікс, з попелу своїх численних криз і конфліктів? На жаль, реальність показує, що прибічники світлого майбутнього для ЄС помиляються не менше, ніж проповідники катастроф.
Структурні проблеми залишаються невирішеними
Попри певний прогрес, жодна з основних структурних проблем не була вирішена. Безвізова зона Шенгену і єврозона залишаються недостатньо стійкими для реагування на серйозні асиметричні шокові ситуації. Геополітичні сусіди ЄС на Сході та Півдні залишаються турбулентними та сповненими ризиків та невизначеностей.
Інвестиції для стабільного майбутнього
ЄС стане більш надійним, якщо буде прийнято рішення про конвертацію надлишків країн, таких як Німеччина, в інвестиції, що дозволить зменшити дисбаланси в економіці ЄС. Справжні реформи стануть можливими тільки при спільній праці всіх держав-членів на основі нових амбіцій.
Охорона кордонів та міграційна криза
Хоча загальна кількість прибулих біженців в Європу зменшилася, континент все ще має боротися з політичними наслідками кризи міграції. Без активного управління міграцією з боку ЄС, нові хвилі іммігрантів можуть призвести до повторних викликів.
Перспективи для реформи та співпраці
Незважаючи на коливання настроїв у суспільстві, популістські сили ще не вийшли з гри. У 2022 році, якщо Макрон не виконає своїх обіцянок, популістична загроза може знову стати актуальною.
Отже, важливо продовжити спільні зусилля для соціального розвитку та економічного зростання в ЄС, оскільки лише тоді можна уникнути подальшої дезінтеграції та відновити довіру до наднаціональної влади. ЄС має позитивно використати свою впевненість для розробки стратегій, націлених на подолання існуючих викликів.
