Європейський Союз: Нові політики для зміцнення демократії в цифрову епоху

Європейський Союз готується запровадити нові політики, що сприятимуть зміцненню демократії в умовах цифровізації. Однак, успішність цих політик залежатиме від того, наскільки добре Європа зможе подолати внутрішні виклики демократії.

Програма “Демократія, конфлікт та управління” є провідним джерелом незалежних політичних досліджень, що фокусується на глобальних питаннях демократії, конфліктів та управління. Вона аналізує та намагається поліпшити міжнародні зусилля щодо скорочення демократського відкату, пом’якшення конфліктів та насильства, подолання політичної поляризації, сприяння гендерній рівності та просування про-демократичного використання нових технологій.

Ініціатива “Переформатування європейської демократії”

Ініціатива “Переформатування європейської демократії” має на меті аналізувати, обговорювати та допомагати покращувати стан демократії в Європі. Ініціатива розглядає інновації та тенденції у цивільному суспільстві, участі громадян, цифрових технологіях, політичних партіях та інституційних реформах, оцінюючи, як вони впливають на майбутнє демократії в Європі.

Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що боротьба з онлайн-дезінформацією та контроль за інтернет-платформами є пріоритетними завданнями її цифрової агенди. До кінця 2020 року комісія планує презентувати два основні документи: План дій з демократичної політики ЄС (EDAP) та Акт про цифрові послуги (DSA), які викладуть чіткі принципи реагування на поширення дезінформації, вплив на вибори та інші проблеми, пов’язані з онлайн-платформами.

Виклики європейській демократії

За останні кілька років країни-члени ЄС стикаються з численними цифровими викликами. Іноземно спонсорована дезінформація, особливо в умовах пандемії COVID-19, стала серйозною загрозою. У звіті за червень 2020 року комісія зазначає, що «пандемія супроводжувалась масовою хвилею неправдивої або оманливої інформації, включаючи спроби іноземних акторів вплинути на громадську думку та дебати в ЄС».

Зростання правих крайніх груп, які пропагують ненависть та насильство онлайн, стало новим викликом. Особливо в Східній Європі, нові авторитарні лідери використовують цифрові стратегії на свою користь, впроваджуючи методи контролю та цензури.

Цілі реформ: EDAP і DSA

Основні цілі європейських реформ, таких як EDAP та DSA, полягають у покращенні цілісності виборів, поліпшенні свободи ЗМІ та плуралізму, а також у розробці стратегій протидії дезінформації в ЄС.

DSA має на меті встановити «ясні, оновлені та обов’язкові правила» для боротьби з онлайн-ненавистю та регулювання «непрозорої політичної реклами». Найскладнішим завданням буде баланс між захистом свободи вираження та охороною «європейських і демократичних цінностей» від шкідливих висловлювань.

Основні запитання та висновки

Стоять два ключові питання. По-перше, чи будуть ці політики ефективними? Чи зможуть вони протидіяти дезінформації, маніпулюванню виборами та безкарності, якою користуються цифрові платформи? По-друге, чи зосереджуються вони на вірних питаннях? Чи є дезінформація та непрозорість платформ найбільш критичними загрозами для європейської демократії?

Успіх зусиль Європи в упорядкуванні її цифрового простору буде залежати від чотирьох основних чинників, серед яких: уникнення непередбачуваних наслідків, виявлення внутрішніх джерел ненависті та дезінформації, усвідомлення того, що цифрові проблеми часто пов’язані з реальними проблемами, а також готовність нести відповідальність за використання технологій спостереження.

Комісія повинна уникати створення нових проблем у спробах вирішити вже існуючі, і визнати, що внутрішня дезінформація та мова ненависті становлять серйозні загрози, які вимагають значних зусиль. Справді, стан цифрового середовища Європи свідчить про множинні проблеми, які потребують комплексного підходу.

Вам також може сподобатися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Більше у Think Tanks