Лідери Європи прагнуть підтримати суперечливі плани щодо використання заморожених російських активів для підтримки України на зустрічі в Брюсселі в четвер.
Ця безпрецедентна пропозиція, яку ЄС називає “кредитом на відшкодування”, передбачає надання Києву €140 млрд (£121 млрд) заморожених російських державних активів, які наразі утримуються фінансовою установою Euroclear, що базується в Бельгії.
План розроблявся протягом кількох місяців, частково через юридичні нюанси, що супроводжували його, а також через побоювання деяких держав-учасниць щодо порушення глобальної фінансової стабільності.
Зокрема, Бельгія виявила обережність у підтримці використання заморожених активів, оскільки переймається можливістю понести наслідки у випадку, якщо Росія оскаржить рішення Euroclear.
Росія досить агресивно реагує на будь-які пропозиції щодо використання її грошей. “Будь-які конфіскаційні ініціативи з Брюсселя, безсумнівно, призведуть до болісної реакції”, – заявила речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова.
Для ЄС проблема, як продовжити підтримувати боротьбу Києва проти російської агресії, стала більш актуальною, оскільки підтримка США для України зменшилась. Станом на липень держави-члени ЄС надали близько €177,5 млрд (£154 млрд) фінансової допомоги Україні. Але без прогресу у досягненні угоди про ceasefire Україні знадобляться додаткові кошти, оскільки повномасштабна війна Росії наближається до свого п’ятого року.
Вартість відновлення та реконструкції України, за оцінками ООН та Світового банку, значно перевищує $486 млрд (£365 млрд; €420 млрд).
На початку повномасштабної війни в лютому 2022 року було заморожено приблизно €210 млрд (£182 млрд) російських інвестицій ЄС. Найбільша частка – близько €185 млрд – знаходиться в Euroclear, який є клірингом фінансових транзакцій у Брюсселі й діє під юрисдикцією ЄС.
Коли активи вперше були заморожені, більшість з них були у формі суверенних облігацій – виду кредиту, виданого уряду, який погашається протягом певного часу. Ці облігації вже погасилися; іншими словами, Росія має отримати назад як початковий кредит, так і відсотки. Але через накладені на неї санкції з 2022 року Москва не може отримати ці кошти.
ЄС використовує відсотки від заморожених російських активів для оборони України з весни 2024 року, і ця сума становить до €3 млрд на рік. Тепер ЄС розглядає можливість перенаправлення самих заморожених фондів в Україну як нульовий кредит “на відшкодування”. Майже термінова ліквідність буде доступна негайно, з умовою, що Київ погасить її через відшкодування з боку Москви після закінчення війни.
Міжнародне право передбачає, що суверенні активи не можуть бути безпосередньо конфісковані. Хоча заморожені, ці активи залишаються власністю Москви, і їх захоплення є юридично складним. Щоб обійти цю проблему, ЄС може “позичити” заморожену російську гроші, зберігаючи їх у Euroclear, і замінити їх зобов’язанням, гарантованим усіма державами-учасницями.
Це також могло б зменшити побоювання Euroclear щодо того, як повернути Росії її гроші, якщо війна раптово закінчиться, і Москва вимагатиме повернення своїх активів.
В четвер вранці Бельгія все ще висловлювала критику пропозиції, але залишала можливість до обговорення, якщо вона отримає гарантії, що ризик буде поділений між усіма державами-учасницями.
Прем’єр-міністр Барт Де Вевер заявив, що він робитиме “усе, що в його силах”, щоб заблокувати план, якщо його умови не будуть дотримані.
Глава зовнішньої політики ЄС Кася Каллас сказала BBC, що занепокоєння бельгійців “зрозумілі” і що бельгійці “не повинні нести ризик самостійно”.
Росія обурена ідеєю використання своїх інвестицій. Цей крок буде “крадіжкою століття” і призведе до помсти та пошкодження фінансової стабільності Заходу”, – зазначив посол Росії в Італії Олексій Парамонів.
Якщо лідери ЄС схвалять рішення про відшкодування на саміті в четвер, Європейська комісія почне розробку формальної юридичної пропозиції щодо кредиту.
Найгостріше питання з “кредитом на відшкодування” полягає в тому, що він залежить від перемоги України у війні та готовності Росії погодитись на відшкодування збитків. Немає жодної гарантії, що Росія погодиться на це. Якщо ні, ЄС може простити борг Києва – але він все ще муситиме повернути гроші, які позичив для фінансування IOU для Euroclear.
Це навантаження фактично ляже на європейських платників податків – незручний варіант для більшості європейських урядів. Існує також занепокоєння серед центральних банків Європи щодо можливого встановлення важкого юридичного прецеденту, що могло б підірвати глобальну фінансову стабільність й відштовхнути інші країни від розміщення своїх активів у західних країнах.
Ні Euroclear, ні країни ЄС не хочуть виглядати ненадійними депозитаріями іноземного багатства. Навіть у контексті війни Росії вони повинні дотримуватись міжнародного монетарного порядку.
Польща, а також країни Скандинавії та Балтії з ентузіазмом підтримали план, який президент Фінляндії Олександр Стубб назвав “геніальним”. “Я вважаю, що це спрацює і допоможе Україні фінансувати себе”, – сказав він.
Однак інші європейські лідери, які ближчими до Москви, такі як угорський лідер Віктор Орбан і словацький Роберт Фіцо, можуть виступити проти цього. Якщо план призведе до помсти Росії щодо угорських компаній, сказав Орбан, буде важко пояснити угорцям, “чому вони повинні підтримувати конфіскацію заморожених російських активів”.
Проте канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що хоча рішення “в ідеалі” має бути одностайним, воно також може бути ухвалене великою більшістю – що обійде вето Будапешта.
Ще одне питання стосується того, як Україні дозволять витрачати ці гроші. Україна стикається з дефіцитом у €42 млрд в своєму “бюджеті виживання” на 2026 рік, згідно з українським Центром економічних стратегій. Брюссель і Париж хотіли б використовувати фінансування для надання бюджетної підтримки Києву, зазначив Муджтаба Рахман, керівник європейських напрямків Eurasia Group. Інші, такі як Німеччина, хочуть, щоб Україна зобов’язалася витрачати кошти на придбання європейської зброї. “Важливо, щоб ці додаткові кошти використовувались виключно для фінансування військової техніки України”, – написав Мерц у Financial Times, додаючи, що держави-члени ЄС та Україна “спільно визначать”, які види зброї закуповувати.
Київ, у свою чергу, виступає проти будь-яких обмежень на використання заморожених російських активів. Ірина Мудра, головний юридичний радник в українській адміністрації, сказала Reuters, що “жертва, а не донори чи партнери, повинні визначати, як задовольнити свої найгостріші потреби у відновленні, відшкодуванні та компенсації”. Україна залишає за собою право вирішувати, як розподілити ресурси, заявила пані Мудра, додавши, що частина коштів повинна йти на інші сектори, такі як відновлення та компенсація жертв.
