Для ефективного вирішення спільних геополітичних викликів Європейському Союзу та Великобританії необхідно сформувати глибшу зовнішню політичну співпрацю. Це вимагатиме подолання політичної недовіри та вирішення складних питань шляхом компромісу.
3 лютого прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер приєднається до лідерів ЄС на неформальній зустрічі, щоб обговорити безпеку в Європі. Ця зустріч стане ще одним кроком у прагненні Великобританії відновити зв’язки з ЄС, що стало домінуючою темою зовнішньої політики британського керівництва після перемоги Лейбористської партії на загальних виборах 4 липня 2024 року.
Хоча Великобританія стверджує, що не планує знов приєднуватися до ЄС чи його єдиного ринку, її уряд передає чіткий сигнал: Лондон готовий очистити сторінку та побудувати нові відносини з блоком. Лейбористи виставили кілька пропозицій, таких як регулярні структуровані діалоги з питань безпеки та торгівлі, саміт лідерів ЄС і Великобританії та широкий оборонний і безпековий пакт.
Попри численні виклики, укладення повноцінної угоди щодо зовнішньої, безпекової та оборонної політики повинно стати пріоритетом для Лондона та Брюсселя. Маючи менше однодумців, ніж раніше, ЄС і Великобританія потребують один одного, щоб орієнтуватися в сьогоднішніх неспокійних геополітичних водах.
Встановлення партнерства у зовнішній політиці з ЄС обіцяє бути непростим завданням для Великобританії. Під час буремних переговорів щодо Brexit уряд колишнього прем’єр-міністра Бориса Джонсона, прагнучи втілити амбіцію “Глобальної Британії”, відкидав ідею формальної співпраці у зовнішній політиці з Брюсселем.
Лише з приходом до влади Ріші Сунака в жовтні 2022 року почали розвиватися більш конструктивні відносини, відкриваючи нові можливості для співпраці, хоч в основному ad hoc. Важливим моментом стало підписання “Віндзорської угоди”, що спростила торговельні угоди між Великою Британією та Північною Ірландією.
У відповідь на нещодавній ентузіазм Великобританії ЄС висловив низку вимог. Список вимог, який був представленний Лондону, стосується доказу “своєї істинної прихильності” дотримуватись угод, укладених після Brexit. Більшість викликів, що стають перед ЄС, вимагають аналогічної реакції та готовності до співпраці.
Зростаюча спільна складність викликів для Європи, таких як війни в Україні та Близькому Сході, геополітична конкуренція з Китаєм, а також авторитарні тенденції в світі, вимагає від ЄС та Великобританії визнання важливості співпраці.
Повернення Дональда Трампа на пост президента США має стати додатковим чинником, що пришвидшить переговори між ЄС та Великобританією щодо пакту безпеки та оборони. Загроза імпозування тарифів та зростаюча недовіра до США змушують Європу відновити координацію з Великобританією.
Також, незважаючи на напруженість від перемовин щодо Brexit, існує більше спільного між Великобританією та ЄС, ніж розбіжностей, коли справа стосується безпеки громадян та майбутнього демократичних систем.
Російські амбіції, неліберальні тенденції і другий президентський термін Трампа поставлять під загрозу ці пріоритети. Однак це також відкриває двері для більш тісної співпраці.
Існуюча ситуація в Україні, Західних Балканах та з новими загрозами з боку Китаю може стати стартовим майданчиком для спільних дій ЄС і Великобританії. Взаємодія у форматі Berlin process і інші ініціативи можуть продемонструвати таку продуктивну динаміку.
