Відповідь Ізраїлю на напад Ірану, що стався 1 жовтня, неминуча. Основне питання полягає в її інтенсивності та потенційних наслідках, як всередині Ірану, так і в ширшому регіоні. Протягом найближчих днів ми можемо стати свідками неповертаючих змін у Західній Азії.
Нічний ракетний удар Ірану по ізраїльській території 1 жовтня став ще однією сходинкою ескалації конфлікту в регіоні. Цей сценарій, від якого багато хто сподівався відвернутися, стає реальністю через останні події. Біллішніх даних про удари не було, і, на відміну від попереднього нападу в квітні, Іран не попереджав про свій намір.
Представник Ізраїльських оборонних сил (IDF) Данієль Хагарі підтвердив, що Іран запустив понад 180 балістичних ракет, зазначивши, що лише “невелика кількість” досягла цілей. Але більшість була перехоплена системами протиповітряної оборони Ізраїлю. Хагарі описав атаку як “серйозну і небезпечну ескалацію”.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху також швидко відреагував, охарактеризувавши ракетний удар як “велику помилку” і закликаючи населення готуватися до “кампанії проти осі зла”. Окремо, радник з національної безпеки США Джейк Салліван заявив, що США “ясно дали зрозуміти, що наслідки будуть, і ми будемо працювати з Ізраїлем, щоб це сталося”.
В Ірані чиновники оголосили, що удари були помстою за смерть лідера Хізболи Хасана Насраллаха і командувача Іранського Корпусу вартових ісламської революції (IRGC) Аббаса Нілфурушана, обидва з яких загинули в ізраїльських ударах 27 вересня у Бейруті. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі назвав атаки “самозахистом”, що відповідає статті 51 Статуту ООН, і заявив, що їхня дія завершена “якщо тільки ізраїльський режим не вирішить запросити подальшу помсту”.
Ситуація наразі виглядає правдоподібно напруженою. Обидві сторони повертаються до свого типового “тільки тіньового війни”, однак попередня ескалація може свідчити про готовність як Ізраїлю, так і Ірану йти на значні ризики. Реакція Ізраїлю може радикально змінити хід регіональних подій в найближчі дні.
