Іран готовий до змагання за світову підтримку у разі провалу ядерних переговорів

Якщо ядерну угоду не буде досягнуто, Тегеран готовий почати змагання за світову підтримку. Трансатлантичні союзники повинні обережно управляти можливими наслідками провалу.

Швидко наближається 24 листопада, який є дедлайном для ядерних переговорів між шістьма світовими державами, відомими як P5+1, та Іраном. У зв’язку з значною невизначеністю щодо досягнення угоди, настав час розглянути думки Тегерана про ймовірність її відсутності.

Багато міжнародних коментарів пропонують стислу оцінку того, що відбудеться, якщо переговори проваляться. Іран відновить збагачення урану, а Сполучені Штати підвищать санкції, при цьому велике питання полягає в тому, як відреагує світ, зокрема, Європа, Індія та Китай.

Позиція Ірану на переговорах

Багато західних аналітиків вважають президента Ірану Хасана Роухані лідером, якому найбільше потрібно досягти угоди. Думка в західних колах така, що Іран погодився на переговори під тиском міжнародних санкцій, які тиснуть на уряд Роухані, обраного приблизно півтора року тому на обіцянках змін.

Проте іранці вважають, що саме вони є в сильнішій позиції і можуть, у разі потреби, вийти з переговорів. Вони бачать, що час працює на них, зокрема через підйом самопроголошеної Ісламської держави в сусідньому Іраку.

Перспективи у разі провалу переговорів

У разі провалу переговорів Тегеран, ймовірно, відновить збагачення урану на рівні 20 відсотків, що може швидко бути підвищено для виробництва пального для ядерної зброї. Це збагачення буде сприйняте як демонстрація непокори з боку Ірану.

Іран продовжить стверджувати, що збагачення не є спробою отримати ядерну зброю, а відповідає його міжнародним правам та внутрішнім потребам. Уряд Ірану планує почати кампанію зі збору світової підтримки, намагаючись пояснити причини провалу переговорів.

Міжнародні наслідки і план дій

Усі сторони, включаючи США і Європу, повинні бути готові до наслідків провалу переговорів і випереджати один одного в своїх реакціях. Рекомендується утримуватися від спонтанних санкцій, дочекатися реакції Ірану і відповісти лише в разі його агресивних дій. Це дозволить уникнути ескалації і зберегти можливість досягнення дипломатичного рішення в майбутньому.

Вам також може сподобатися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Більше у Think Tanks