Гравітаційна взаємодія між Землею та Місяцем поступово трансформує нашу планету. Щоденно Місяць викликає припливи та відливи в океанах, внаслідок чого триває подовження земної доби, а Місяць поступово віддаляється від нас. Цей процес є настільки повільним, що стає помітним лише за мільйони років.
За словами вчених, 620 мільйонів років тому доба тривала всього 22 години, а Місяць знаходився на 10 000 км ближче до Землі. Нові дослідження вказують на те, що на ранній Землі, у той час, коли ще не існувало океанів, припливи могли бути викликані магматичними процесами.
Геологічний літопис Землі, який налічує понад 2 мільярди років, містить свідчення гравітаційної взаємодії із Місяцем. Попри це, багато геологічних слідів були знищені через різні зміни на планеті. Тому вчені змушені використовувати комп’ютерні моделі для розгадки цієї археологічної загадки.
Дослідження показують, що приблизно 4,5 мільярда років тому Земля була без супутника. Утворення Місяця сталося внаслідок зіткнення протопланети, розміром із Марс, із молодою Землею майже 4,4 мільярда років тому. Уламки, що залишилися внаслідок зіткнення, сформували Місяць, який спочатку знаходився значно ближче до Землі.
За новими даними, на ранній Землі не було водяних, а саме магматичних припливів. Після зіткнення з іншими космічними об’єктами планета була покрита океаном з гарячої лави. Через близькість Місяця виникали потужні припливи, які значно впливали на обертання Землі, сповільнюючи його і прискорюючи віддалення супутника. Вчені підрахували, що за період у 10 000–100 000 років відстань між Землею і Місяцем зросла на 25 радіусів планети.
Ця модель пояснює, як Місяць став на нинішню орбіту. Також дані дослідження мають важливе значення для вивчення екзопланет у системах інших зірок. Наприклад, планети, розташовані близько до червоних карликів, ймовірно, могли мати лавові океани протягом мільярдів років. Потужні припливи в таких умовах впливають на динаміку обертання планет, частенько залишаючи одну сторону постійно зверненою до зірки, що може вплинути на можливість існування життя з іншими характеристиками, ніж на Землі.
