Ядерна угода з Тегераном, що підтверджує право Ірану на виключно мирну ядерну програму, може створити більш сприятливі умови для іранців у боротьбі за демократію та права людини. Ключовим аспектом переговорів є примирення інтересів, які дозволили б прогнозувати певну перемогу для іранського керівництва, зокрема, визнання права Ірану збагачувати уран для цивільних реакторів.
Дилема для Заходу
Ця ситуація становить серйозну дилему для Сполучених Штатів та інших західних держав, що засуджують репресії режиму Ірану проти демократії та прав людини. Але чи дійсно все, що вигідно іранському режиму, є поганим? Ні. Ядерна угода, яка дозволяє уникнути війни (яка призведе до ще більшого людського страждання в Ірані), не повинна зраджувати іранських демократів або заважати позиціям США щодо їхньої справи.
Мета переговорів
Основна мета переговорів – як і раніше – уникнути ризиків ядерного озброєння та війни на Близькому Сході. США та Іран можуть продовжувати засуджувати політичні системи один одного, проте в рамках, що виключають тероризм та гарячу війну.
Вистраждані демократи
Іранські демократи та активісти за права людини вже довгий час страждають. Після того, як США і Великобританія скинули націоналістичного прем’єра Мохаммада Мосаддика в 1953 році, іранці пережили три десятиліття репресивного правління під підтримуваним США шахом. Революція 1979 року принесла початкову надію, але сили демократії та модернізації були швидко знищені послідовниками аятоли Хомейні.
Висновки активістів
Ключові лідери іранської опозиції обережно ставляться до революційної риторики та насильства. Вони усвідомлюють, що демократія не може бути завойована зброєю. Дослідження, проведені Міжнародною кампанією за права людини в Ірані, показали, що лідери суспільної думки вважають, що атака на Іран матиме катастрофічні наслідки для суспільства, закріпить авторитарний режим і посилить порушення прав людини.
Можливі шляхи допомоги
Дисиденти, такі як лауреат Нобелівської премії Ширин Ебаді, наполягають на тому, що іранці повинні самі визначити своє політичне майбутнє. Хоча США можуть допомогти – наприклад, шляхом налагодження візового процесу для іранців – вони повинні уникати загроз та воєнних дій, які обґрунтовують репресії з боку безпеки.
Подальші кроки
Наразі складно передбачити, чи готовий іранський уряд до необхідних компромісів для завершення ядерної кризи. Але, якщо буде знайдено формулу, що дозволяє Ірану зробити перевірені кроки для зміцнення міжнародної довіри, це може створити більш спокійне середовище для відновлення внутрішньої боротьби за демократію та права людини.
Уроки з досвіду СРСР
Уроки радянського досвіду демонструють, що ядерний контроль та політична еволюція взаємопов’язані. Переговори по контролю озброєнь можуть зменшити страх агресії, що дає можливість дисидентам звільнитися від контролю сил безпеки.
Висновок
Отже, угода, яка підтверджує право Ірану на виключно мирну ядерну програму та зміцнює міжнародну довіру, може створити більш сприятливі умови для іранців у їхній боротьбі за демократію та права людини.
