Після переговорів з США у Саудівській Аравії Україна погодилася на негайне 30-денне припинення вогню, на що лідери західних держав висловили сподівання, що тепер “м’яч на боці Росії”, вважаючи, що Путін може наслідувати приклад України. Однак сигнали з Кремля свідчать про те, що російський лідер має свої плани, які не відповідають західним очікуванням.
Як зауважує видання The Guardian, Путін замість того, щоб розпочати активні перемовини, видав новий список умов, укотре підтвердивши такі принципи, що зупинка вогню залежить від дій інших. На пресконференції в Кремлі він зазначив, що “ідея правильна, й ми її підтримуємо”, але продовжив, що є питання, які Росія та США мають обговорити, перш ніж рухатися далі.
Крім того, Путін висловив побоювання, що Україна може використати місяць припинення вогню для мобілізації та переозброєння, тому вимагав від Заходу припинити постачання озброєння до Києва. Очевидно, його намір полягає у продовженні власного переозброєння, використовуючи цю паузу для укріплення армії.
Тим часом у геополітичному контексті ситуація змінюється: Дональд Трамп, поновивши адміністрацію, намагається налагодити відносини з Москвою, водночас погіршуючи зв’язки з традиційними союзниками. Ініціатива про припинення вогню з боку США і України змінила карту перемовин, змушуючи Путіна шукати компроміс у контексті зростаючої напруги між його територіальними амбіціями та прагненнями відновити відносини з Трампом.
Путін, уникаючи ліквідації умов, намагається виграти час, балансуючи між конфронтацією з Трампом і встановленням своїх жорстких правил гри. Це може свідчити про намір затягнути переговори, не вдаючись до значних поступок.
Президент України Володимир Зеленський сприйняв позицію Путіна як чергову маніпуляцію, зазначивши, що російський лідер намагається видати неприйнятні умови, щоб утримувати переговори на своєму курсі. У цьому контексті аналітики зазначають, що Росія може намагатися досягнути угоди, що передбачає суттєві поступки з боку Києва, включаючи питання демілітаризації та припинення військової допомоги від Заходу.
Важливо, що зусилля Кремля можуть також включати вимоги визнання територіальних претензій на Крим та інші частини України, зокрема, від НАТО відмовитися від військової присутності в країнах, що приєдналися після 1997 року.
На думку аналітиків, президент Трамп може зіткнутися з обмеженими можливостями впливу на Росію, якщо Путін відмовиться від конструктивних намагань у перемовинах. Експерти пропонують, що це могло б призвести до зближення позицій, перетворивши вимоги Путіна на спільний порядок денний.
У ситуації, коли адміністрація Трампа прагне швидкого перезавантаження відносин з Росією, питання інтересів України стало ключовим, й існує ризик, що Київ може опинитися розмінною монетою у цій грі.
