Французькі картопля жарені змінили долю Жітеша Патела.
Він походить з родини фермерів у Гуджараті на північному заході Індії. Традиційно вони вирощували бавовну, але прибутки були невисокими.
Посухи у 2001 та 2002 роках ускладнили ситуацію, і Пателі зрозуміли, що необхідно змінювати методи ведення господарства.
«Ми усвідомили, що мусимо почати вирощувати щось, що не вимагає багато води», — говорить пан Пател.
Вони почали експериментувати з картоплею. Спочатку пробували вирощувати столову картоплю, але прибутки не були кращими, ніж від бавовни.
Натхненні появою виробників картоплі фрі у своєму штаті, у 2007 році вони почали вирощувати сорти картоплі, що використовуються в харчовій промисловості. Це виявилося виграшною стратегією.
«З того часу ми не озираємося назад», — говорить пан Пател.
Жітеш Пател є частиною підйому Індії до статусу супердержави з виробництва картоплі. Вона вже є другим за величиною виробником картоплі у світі.
Проте саме експортний ринок, особливо картоплі фрі, активно розвивається.
Гуджарат став столицею виробництва картоплі фрі в Індії, тут знаходяться великі заводи, що виробляють чіпси, зокрема потужності канадської компанії McCain Foods та найбільшого виробника картоплі фрі в Індії, HyFun Foods.
З Гуджарату картоплю фрі відправляють по всьому світу. Але наразі найважливішими ринками є країни Азії, включаючи Філіппіни, Таїланд та Індонезію, згідно з Девендрою К., який багато років вивчає ринок картоплі.
У лютому цього року місячний експорт індійської замороженої картоплі вперше перевищив 20 000 тонн. За рік до лютого експорт картоплі фрі з Індії склав 181 773 тонни, що на 45% більше в порівнянні з попереднім роком.
Успіх частково обумовлений ціною.
«Індійська заморожена картопля фрі відзначається конкурентоспроможною ціною на міжнародному ринку», — говорить Девендра.
Він зазначає, що у 2024 році середня ціна індійської картоплі була навіть дешевшою, ніж китайської.
Для виробників картоплі фрі це час буму.
«Індія стала значним гравцем та експортером завдяки своїм ресурсам сільськогосподарського виробництва, економічному виробництву та зростаючій увазі до стандартів якості», — говорить Хаresh Karamchandani, генеральний директор HyFun Foods.
HyFun має сім заводів з переробки картоплі в Гуджараті і ще два відкриються до 2026 року.
«Урбанізація, зростання доходів та зміна стилю життя сприяли споживанню заморожених продуктів як у домогосподарствах, так і в закладах громадського харчування», — говорить пан Карамчандані.
Відповідь на цей попит вимагала десятиліттів інновацій від фермерів.
Жітеш Пател вивчав сільське господарство в університеті і застосовує науку до фермерства з того часу.
Разом з друзями та родиною вони постійно намагаються поліпшити врожайність картоплі.
«Ми освічений загін фермерів, тому продовжуємо пробувати нові методи», — говорить він.
Однією з перших унікальних змін, ще у 2003 році, було впровадження системи крапельного зрошення замість залива витоками води.
Щоб зберегти родючість ґрунту, поля відпочивають у літній період і удобрюються коров’ячим гноєм.
Тепер їхній фокус — знайти ідеальну рослину картоплі.
«Ми експериментуємо зі насінням і незабаром отримаємо новий сорт», — говорить він.
Компанія Jain Irrigation Systems є великою агрономічною технологічною компанією. Окрім продажу обладнання для зрошення, вона має команди техніків, які займаються розробкою насіння для сільського господарства, включаючи картоплю.
Вони використовують комплекс технік, відомий як культур в тканинах. Це спосіб клонування рослин, з бажаними властивостями та усуненням хвороб.
Це включає вирощування невеликих шматків рослинної тканини в контрольованому лабораторному середовищі для створення безвірусних рослин. Ці рослинки потім можна використовувати для виробництва нових насіннєвих картопель за допомогою таких методів, як живцювання.
«Насіння картоплі, призначене для майбутнього виробництва, проходить ретельні практики розведення під наглядом селекціонерів», — говорить Віджай Сінгх, віце-президент з маркетингу компанії.
Однією з проблем, яку вони наразі вирішують, є сорт картоплі, що використовується для виробництва чіпсів. Фермери виявили, що в листопаді врожай картоплі починає коричневіти через вміст цукру.
«Компанії, такі як наша, яка займається культурою тканин, намагаються розробити нові сорти, щоб подолати проблеми, з якими стикається індустрія», — говорить пан Сінгх.
Поки індійські фермери працюють над підвищенням своїх урожаїв, інвестиції також потрібні в інших сферах індустрії заморожених продуктів.
Особливо компаніям необхідно мати можливість зберігати та транспортувати товари за субнульових температур.
Сучасні холодні склади були побудовані, але їх потрібно більше.
«Лише близько 10-15% холодних складів Індії підходять для зберігання заморожених продуктів», — говорить Віджай Кумар Найак, співзасновник Indo Agri Foods, експортер індійської їжі.
«Ці об’єкти розподілені нерівномірно, сильно зосереджені в кількох штатах, залишаючи сільські та віддалені райони сильно незабезпеченими.
Транспортування також є проблемою.
«Існує відчутна нестача спеціалізованих холодильних вантажівок та контейнерів, що ускладнює контрольоване транспортування і підвищує ризик псування», — говорить він.
Надійне постачання електрики також є критично важливим.
«Часті відключення електроенергії в багатьох регіонах країни збільшують ризик псування і ускладнюють управління надійним ланцюгом постачання заморожених продуктів», — говорить пан Найак.
«Індійські компанії стикаються з інтенсивною конкуренцією на експортних ринках з боку таких країн, як Китай, Таїланд та Бразилія. Ці країни користуються більш розвиненою логістикою, інфраструктурою та виробничими системами», — зауважує він.
На своїй фермі в Гуджараті пан Пател радий, що виробники чіпсів почали працювати.
«Гуджарат став хабом переробки їжі. Більшість фермерів, включаючи мене, стали контрактними фермерами, що дає нам безпеку та добрі гроші за наш урожай», — говорить він.
