Відколи Фінляндія та Швеція приєдналися до НАТО, військова потужність альянсу на півночі Європи суттєво зросте, якщо країни Північної та Балтійської регіонів зможуть адекватно координувати свої зусилля для подолання ризиків, таких як перевантаження та конкуренція.
Після входження Фінляндії та Швеції до НАТО відбулося значне зміщення в геополітичному контексті Північної Європи. Це стало історичним моментом, оскільки вперше за кілька століть усі країни Північної Європи об’єдналися в рамках військового альянсу. Відзначається зростання ентузіазму щодо відновлення співпраці у сфері безпеки та оборони, однак на цьому шляху постають чимало викликів, таких як перевантаження ресурсів та стратегічні повідомлення.
Фінляндія та Швеція ще повинні пройти довгий шлях інтеграції до структур НАТО, що потребує часу. З моменту початку відновлення колективної оборони під час саміту у Уельсі у 2014 році, НАТО дійсно переживає значні зміни для адаптації до нових реалій безпеки, що з’явилися у результаті російської агресії.
Створення нових командних структур, таких як Об’єднаний командний штаб на півночі, які ведуть до посилення військової присутності США в Північній Європі, додає впевненості у здатності НАТО захистити своїх союзників.
НАТО також розширила свою посилену присутність, щоб забезпечити безпеку на головних кордонах з Росією та Білоруссю. Важливо, щоб союзники узгоджували свої дії, оскільки це дозволить уникнути важливих розбіжностей у реагуванні на загрози.
Поки оптимізм та креативність домінують в військовій сфері Півночі, існують ризики, які не слід ігнорувати. Очікується, що зростання озброєння національних збройних сил може відбуватися на рівні країн, не інтегруючи їх ресурсів у спільну оборону.
У цілому, розширення НАТО в північному регіоні створює безліч можливостей, які можуть значно підвищити військовий потенціал альянсу. З огляду на нові виклики, які можуть виникнути через напруженість у регіоні, країни повинні працювати над зміцненням співпраці та інтеграції.
