Запровадження феміністського підходу забезпечує всебічну, інклюзивну і гуманістичну політику Європейського Союзу (ЄС) стосовно Ірану, яка відображає міжнародні структури влади та враховує потреби всіх груп населення.
Чому феміністська політика є актуальною для Ірану?
Дискусії навколо ядерних програм, регіональних проксі-військових конфліктів та режиму, заснованого на дискримінації жінок і інших маргіналізованих груп, роблять Іран важким напрямком для політики. Проте саме зараз ЄС потребує свіжих ідей, які б допомогли розробити нову стратегію стосовно Ірану. Феміністська зовнішня політика критично осмислює міжнародні структури влади, зосереджується на потребах усіх груп населення та поставляє людську безпеку та права людини в центр обговорення.
Принципи феміністської зовнішньої політики
Запровадження феміністської перспективи в політику ЄС щодо Ірану може покращити думку й практику зовнішньої політики. Цей підхід базується на трьох центральних принципах:
- Феміністська зовнішня політика починається вдома. Спочатку ЄС має переконатися, що його стратегії не відтворюють вроджені гендерні нерівності.
- Важливість різноманітності голосів. Необхідно мати широкий спектр голосів, не для політичної коректності, а для точності.
- Залежливість жінок як агентів політики. Визнання жінок як політичних агентів є важливим для сучасної зовнішньої політики.
Сучасна політика ЄС щодо Ірану
Станом на сьогодні, політика ЄС щодо Ірану в основному зосереджена на ядерних питаннях, що свідчить про вузьке сприйняття безпеки. Навіть під час важливих переговорів, таких як підписання Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA), феміністська перспектива не була застосована. Європейські жінки-лідери, такі як Кетрін Ештон та Федеріка Могеріні, грали важливу роль у переговорах, проте це не означає, що політика ЄС є феміністською.
Можливості для покращення
Варто підкреслити, що політика ЄС вимагає більш широкої інклюзивності. Потрібно розширити рамки політики, зменшуючи бар’єри для представлення та участі жінок та інших маргіналізованих груп. Феміністська зовнішня політика повинна оцінювати наслідки санкційного режиму й економічної політики, адже санкції часто наносять найбільшу шкоду звичайним людям, а не режиму.
Висновок
Таким чином, феміністський підхід до зовнішньої політики ЄС щодо Ірану обіцяє нову перспективу і можливі рішення, що розглядають безпеку більш комплексно. Включення жіночих голосів та громадянського суспільства може призвести до зменшення конфліктів і сприяння стабільності в регіоні. Час запроваджувати зміни і ставити питання гендерної рівності в центр стратегії ЄС.
