Недавнє дослідження, яке провели вчені, виявило, що деякі зорі в ранньому Всесвіті могли з’являтися в особливих «пухових» космічних коконах. Це відкриття може суттєво вплинути на наше розуміння зореутворення та еволюції галактик.
Зоряні ясла та молекулярні хмари
Зорі традиційно народжуються в так званих «зоряних яслах» — щільних скупченнях газу та пилу в галактиках, які формуються через колапс молекулярних хмар. Ці хмари можуть простягатися на сотні світлових років і слугують місцем народження величезної кількості зір.
Труднощі в дослідженні раннього Всесвіту
Хоча вчені добре знають, як зірки формуються сьогодні, процеси, що відбувалися в ранньому Всесвіті, залишаються неясними. За словами керівника дослідження, дослідника з Університету Кюсю Кадзукі Токуди, відомо, що ранній Всесвіт складався переважно з водню та гелію, без важчих елементів, які з’явилися пізніше у масивних зорях.
Дослідження Малої Магелланової Хмари
Щоб зрозуміти, як формувалися перші зорі, команда Токуди звернулася до Малої Магелланової Хмари (ММХ), карликової галактики, багатої на молоді зорі, яка містить значно менше важких елементів, ніж Чумацький Шлях.
Аналіз даних з ALMA
Використовуючи масив радіотелескопів ALMA в Чилі, дослідники зібрали детальну інформацію про 17 молекулярних хмар у ММХ. Результати показали, що близько 60% з цих хмар мали ниткоподібну структуру, що свідчить про формування молодих зір.
Температурні коливання та їхній вплив на зореутворення
Дослідження виявило, що ниткоподібні хмари мали вищу температуру в порівнянні з «пухнастими». Це може свідчити про те, що висока температура вплинула на зореутворення; у ниткоподібних хмарах легше формуються зорі, подібні до Сонця, тоді як «пухнасті» хмари заважають цьому процесу.
Висновки та перспективи досліджень
Дослідження підкреслює важливість середовища формування, зокрема наявність важких елементів, для підтримки ниткоподібної структури. Результати можуть допомогти вченим краще зрозуміти еволюцію молекулярних хмар і відстежити зміни в умовах, що панували в ранньому Всесвіті.