Більшість жителів села Хорвіла, що на північному заході Грузії, обожнюють Бідзіна Іванішвілі, їхнього найбільшого сина, якого широко вважають справжнім лідером країни.
Це ідилічне селище з хорошими дорогами та охайними будинками, де багато синьо-жовтих прапорів правлячої партії Грузинська мрія.
«Вся ця територія, де ви бачите нові будинки та дороги, була зроблена нашим чоловіком. Без нього нічого б не було», — говорить мешканець Мамія Мачаваріані, вказуючи на село з найближчого лісу.
Іванішвілі заснував партію Грузинська мрія (ГМ), яка при владі вже 12 років.
Протягом більше ніж чотирьох місяців грузини виходили на вулиці країни, звинувачуючи партію Іванішвілі в фальсифікації виборів у жовтні минулого року та в спробах віддалити країну від європейського шляху і повернути до російської сфери впливу.
ГМ це заперечує, і в Хорвілі ви не знайдете нікого, хто б сказав щось погане про їхнього мільярдера-сина.
Іванішвілі заробив своє багатство в Росії в 1990-х роках після розпаду Радянського Союзу, спочатку продаючи комп’ютери, а згодом придбавши банки та металургійні активи. Він повернувся до Грузії в 2003 році.
Кожна молода пара в Хорвілі отримує грошовий подарунок у розмірі 3000 доларів (2300 фунтів стерлінгів) від Іванішвілі, за словами Темурі Капанадзе, який викладає історію в сільській школі, куди також ходив Іванішвілі в дитинстві.
На відміну від більшості шкіл у сільській Грузії, тут є свій плавальний басейн і закритий баскетбольний майданчик.
«Він реконструював лікарню, побудував дві церкви, відремонтував усі дороги, зробив всі дахи в регіоні», — говорить Темурі.
У селі вони звинувачують опозицію в організації проєвропейських антиурядових протестів і в використанні молоді як своїх «інструментів».
«Ми також хочемо Європи, але з нашими традиціями, і те ж саме хоче й уряд», — каже мешканець Гіоргі Бурдженідзе. «Ми християнська країна, і наші традиції означають, що чоловіки повинні бути чоловіками, а жінки — жінками. Президент Трамп думає так само, як і ми».
Відчуття, що Європа намагається нав’язати цінності, чужі грузинським традиціям, такі як права ЛГБТ, часто повторюють державні міністри та ЗМІ, прихильні до уряду.
Вони також зневажливо ставилися до щоденних протестів, що виникли після рішення Грузинської мрії призупинити переговори з Європейським Союзом щодо майбутнього членства країни.
«Вогонь олігархії» став одним із основних слоганів у нинішніх протестах, які намагаються відреагувати на, те що люди називають надмірним впливом Бідзіни Іванішвілі на політику країни.
«Грузією зараз керує олігарх, у якого є дуже російська агема», — каже Тамара Арвеладзе, 26 років, яка майже щодня приєднується до протестів у столиці Тбілісі, аби боротися з тим, що вона вважає надмірним впливом Іванішвілі.
«Він володіє всім, усіма інституціями, державними силами та ресурсами. Він бачить цю країну як свою приватну власність і керує нею так, як би це робив у своєму бізнесі».
Минулого місяця Тамара та її хлопець стали свідками інциденту, який потрапив на мобільні телефони та став вірусним. Вони їхали до місця протесту і вигукували слова «вогонь олігархії», коли їх оточила група озброєних поліцейських.
«Це сталося за секунди, але здавалося, що це тривало години. Я була шокована, наскільки агресивно вони намагалися це зробити; якби вони виймали нас з машини, я не знаю, що могло б статися».
Тамарин хлопець отримав рік позбавлення водійських прав і може зіткнутися з тюремним терміном за неналежну поведінку з поліцією. Вона була оштрафована на 3600 доларів, що є величезною сумою в Грузії, де середня місячна зарплата становить близько 500 доларів.
Після суперечливих парламентських виборів, які критикували міжнародні спостерігачі, грузинська опозиція бойкотує парламент, залишаючи правлячу Грузинську мрію фіксувати будь-які можливі зміни до закону.
«Ми стаємо свідками зловживання законодавчим процесом», — говорить Тамар Онані, директор програми захисту прав людини Грузинської асоціації молодих юристів.
«Спочатку це було заборона на маски, а згодом вони запровадили камери розпізнавання облич у Тбілісі. Це полегшує їм виявлення тих, хто з’являється на мітингах, а потім накладати великі штрафи».
Останнім часом штрафи зросли в десять разів за перекриття доріг або непокору поліції, і Тамар Онані повідомляє, що лише за один день вони отримали 150 дзвінків від протестувальників, які отримали штрафи.
Прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе нещодавно засудив протестувальників як «аморфну масу» та саркастично подякував їм «за поповнення державного бюджету» важкими штрафами.
Тамар Онані говорить, що «судова влада повністю захоплена» та діє як один з інструментів проти демонстрантів, які, за її словами, були побиті в утримуванні.
«Їх катували лише за те, що вони брали участь у протестах і підтримували європейське майбутнє Грузії».
Уряд ці звинувачення заперечує.
Від початку протестів у листопаді сотні державних службовців втратили роботу після того, як підписали петиції, що критикують рішення уряду призупинити переговори з ЄС.
«Уряд вирішив очистити державний сектор від службовців, які не були лояльні до них», — говорить Ніні Лежава, яка також втратила роботу.
Вона була на старшій посаді в дослідницькому центрі парламенту Грузії, який мав на меті надання неупереджених звітів для депутатів і який згодом був скасований.
«Їм це більше не потрібно. Вони мають свою політику й не хочуть нікого з незалежними аналітичними здібностями», — говорить вона.
Ніні стверджує, що подібне «очищення» відбувається в міністерствах оборони і юстиції, а також в інших державних установах: «Це відбувається в усьому державному секторі Грузії».
«Вони намагаються створити ще один російський супутник у цьому регіоні. І це виходить за межі Грузії та Чорного моря, за межі Південного Кавказу, тому що ми бачимо, що відбувається у світі. І це є більшою геополітичною зміною».
У Хорвілі вчитель історії Темурі Капанадзе дуже інакше дивиться на підхід уряду до Росії: «Немає друзів і ворогів назавжди. Вчорашній ворог може стати сьогоднішнім другом».
Читати більше про цю історію можна тут, на BBC World Service «Assignment».
