У цій статті розглядається еволюція економічних зв’язків між Індією та Китаєм в період з 2005 до 2025 року. Досліджується вплив глобальних подій, двосторонніх політичних зв’язків та внутрішніх політик на окремі сфери економічних відносин.
Контекст та Значення
Ця публікація є частиною Серії Практичних Паперів Carnegie India, в якій підкреслюються досвіди професіоналів із сфери політики, державного управління та бізнесу.
Ключові Компоненти
Аналіз структурований навколо чотирьох окремих компонентів: торгівля, інвестиції (як прямих, так і портфельних), державні закупівлі та цифрова економіка.
Торговельні Відносини
Від початку співпраці у 2005 році, коли Індія та Китай уклали Політичну Угоду про Параметри, торгівля між країнами зросла зі 17 мільярдів доларів до 30 мільярдів доларів у 2008 році.
Економічні Інвестиції
Інвестиції з Китаю в Індію розвивалися поступово. Після приходу до влади прем’єр-міністра Нарендри Момі у 2014 році розпочалася програма “Make in India”, яка повинна була активізувати виробничий сектор.
Цифрова Економіка та Вплив COVID-19
З початком пандемії COVID-19, акції індійського ринку значно впали, ale в той же час спостерігався історичний сплеск інвестицій з Китаю в індійські стартапи.
Державні Закупівлі та Нові Заходи
На державному рівні Індія впровадила ряд заходів для контролю китайських інвестицій, включаючи блокування певних додатків і введення нових правил для учасників державних закупівель.
Висновки та Перспективи
З цієї статті можна зробити висновок, що економічні відносини між Індією та Китаєм мали своєрідний розвиток із значними бар’єрами і невизначеністю. Однак правильні політичні рішення можуть відкрити нові можливості для обох країн.
