Алжир і Марокко все більше використовують свої переваги — в енергетиці, торгівлі з сусідами та контролі за нелегальною міграцією в Європу — для досягнення своїх внутрішніх та регіональних амбіцій.
У рамках Програми політичної економії буде проведено аналіз різних криз, що охоплюють регіон, вивчено політику затягування поясів та нерівність, а також розглянуті виклики адаптації та трансформації, що стоять перед багатьма економіками.
Стратегії економічної державності
Давня суперечка між Марокко та Алжиром в останні роки стала свідком стратегічного використання економічних інструментів, особливо в сфері торгівлі та енергетики. Алжир і Марокко використовують економічну державність для формування нових альянсів та зміцнення влади над європейськими країнами.
Ці Entwicklungen ризикують спровокувати нестабільність, оскільки зростає напруженість між європейськими партнерами, особливо Францією та Алжиром, через підтримку Морокко у питанні суверенітету над Західною Сахарою.
Енергетика як інструмент впливу
Обидві країни використовують природні ресурси та економіку для досягнення стратегічних цілей. Алжир пишається своєю роллю у забезпеченні енергетичної безпеки Європи та налагоджує тісні політичні та економічні зв’язки з Італією та Німеччиною.
Марокко, у свою чергу, ставить мету забезпечення енергетичної безпеки та покращення міжнародного іміджу через експорт чистої енергії. Протягом останніх двадцяти років країна активно інвестує в сонячну, вітрову та гідрогенерацію.
Роль України та трансформація енергетичного ринку
Війна в Україні відкрила нові можливості для Алжиру в енергетичній політиці, оскільки він став важливим партнером для Європи, заповнюючи прогалини в постачанні газу з Росії. Це дозволило Алжиру переосмислити свої політичні стратегії щодо Європи.
Тим часом, Італія стала ключовим партнером для Алжиру, що зумовило укладення історичної угоди, яка збільшила обсяги газових постачань до Італії.
Виклики для регіональної стабільності
Регіональна нерівність та суперечності між Алжиром і Марокко можуть призвести до подальшого загострення конфлікту в Сахелі, де обидві країни намагаються посилити свої позиції за рахунок один одного.
Алжир намагається сформувати новий магрибський блок без участі Марокко, співпрацюючи з Тунісом та Лівією. У той час як Марокко шукає вплив у Західній Африці шляхом економічної дипломатії та інвестицій.
Висновки
Суперництво між Алжиром та Марокко набуває нових обертів, розширюючи свої масштаби на інші регіони, наприклад, Сахель. Це загострення вплине не лише на відносини між країнами, а й на стабільність у всьому регіоні, що потребує обережності та стратегічної дипломатії від міжнародних партнерів.
